Економіка Російської Федерації

У 2000-і рр. усталилося фінансове становище країни. Завдяки зниженню ставки оподаткування зменшилася кількість випадків ухилення від податків, що сприятливо позначилося на їх зборі. Більш збалансованими стали доходи і видатки державного бюджету, збільшився золотовалютний резервний фонд. У законодавчому порядку було проведено розмежування повноважень і обов’язків (у тому числі фінансових) між федеральним центром і регіонами. Для фінансування витрат регіональних бюджетів було визначено перелік їх доходів.
Початок XXI ст. Росія зустріла підйомом економіки: вперше за роки реформ у цій сфері намітився реальний ріст. Найбільш активно прогресували галузі, орієнтовані на внутрішній ринок. Вітчизняні товари, особливо продовольчі, стали поступово витісняти імпортні. Підвищився збір зерна, зросло виробництво сільгосппродуктів. Відповідно до національним проектом «Розвиток аграрно-промислового комплексу» йде субсидування державою відсоткових ставок за кредитами, що надаються фермерам, здійснюється модернізація тваринницьких господарств. Підвищилися середні щорічні темпи приросту ВВП. Скоротилося відставання Росії від розвинених країн Заходу.
Реалізацію перспективного плану розвитку країни на початку президентства Д. А. Медведєва загальмував економічна криза, яка, розпочавшись у фінансовій сфері в США, в 2008 р охопив весь світ. В результаті глобальних кризових явищ різко впали ціни на нафту і газ, що відбилося на російському бюджеті. Знизився курс рубля по відношенню до євро і долара, посилилися інфляційні процеси, стали згортатися виробництво і зростати безробіття. Подолання кризи потребувало чималих зусиль і часу. Завдяки вжитим заходам і накопиченим в попередні роки фінансових коштів його наслідки вдалося пом’якшити.

Однак економічна вразливість Росії продовжує зберігатися. Вона як і раніше залишається країною, головною статтею експорту якої є нафта, газ та інші сировинні товари. В умовах значних коливань цін на енергоносії на світових ринках Росію не може задовольнити роль виключно постачальника сировини. Серйозну проблему представляють собою низький рівень інвестицій і високий рівень корумпованості, що знижує інвестиційну привабливість вітчизняної економіки.
Керівництвом країни поставлено завдання підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняної промисловості як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку в першу чергу за рахунок розвитку передових, інноваційних технологій. Завданню зміцнення становища країни в системі міжнародного поділу праці служить її вступ до Світової організації торгівлі (СОТ).

...
ПОДІЛИТИСЯ: