Друга світова війна: бойові дії 1939-1941 рр.

Почалася 1 вересня 1939 року Друга світова війна стала найстрашнішим військовим конфліктом в історії людства. Початковий етап війни складався трагічно для країн Європи і успішно для гітлерівської коаліції. За короткий проміжок часу німецька армія розгромила більшість країн Європи і їх армій. Про події початкового етапу війни піде мова на цьому уроці.

Введення

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, використовуючи заздалегідь розроблений військовий план під кодовою назвою «Вайс». Цю подію прийнято вважати початком Другої світової війни.

3 вересня Англія і Франція оголосили війну Німеччині, так як були пов’язані з Польщею договором про взаємодопомогу, але фактично не зробили ніяких бойових дій. Такі дії увійшли в історію як «Дивна війна». Німецькі війська, використовуючи тактику «бліцкригу» – блискавичної війни – вже 16 вересня прорвали польські укріплення, і вийшли до Варшави. 28 вересня столиця Польщі впала.

17 вересня 1939 року частини Червоної Армії, слідуючи секретним доповненням до Договору про ненапад з Німеччиною про поділ сфер впливу в Східній Європі, перейшли радянсько-польський кордон і почали т. н. «Визвольний похід» у Західну Білорусію і Західну Україну, щоб захистити білоруське та українське населення.

Після підкорення свого східного сусіда, гітлерівська Німеччина звернула свої погляди на північ і захід. Пов’язана з СРСР договором про ненапад, вона не могла розвивати наступ на радянські землі. У квітні 1940 року Німеччина захоплює Данію і висаджує десант в Норвегії, приєднуючи ці країни до Рейху. Після поразки англійських військ в Норвегії, прем’єр-міністром Великобританії стає Уїнстон Черчілль – прихильник рішучої боротьби з Німеччиною.

Не побоюючись за свій тил, Гітлер розгортає свої війська на захід, з метою підкорення Франції. Протягом 1930-х рр. на східному кордоні Франції створювалася укріплена лінія – «Лінія Мажино», яку французи вважали неприступною. Вважаючи, що Гітлер буде наступати «в лоб», саме тут були зосереджені основні сили французів і прибули їм на допомогу англійців. На північ від лінії розташовувалися незалежні країни Бенілюксу. Німецьке командування, не рахуючись із суверенітетом країн, завдає головний удар своїми танковими військами з півночі, обходячи «лінію Мажино», і попутно захоплюючи Бельгію, Голландію (Нідерланди) і Люксембург виходить в тил французьким військам.

У червні 1940 року німецькі війська увійшли в Париж. Уряд маршала Петена змушений був підписати мирний договір з Гітлером, за яким весь північ і захід Франції переходив Німеччинні, а саме французький уряд зобов’язаний був співпрацювати з Німеччиною. Примітно, що підписання миру проходило в тому самому вагончику у Комп’єнському лісі, в якому Німеччина підписала мирний договір, який завершив Першу світову війну. Французький уряд, співпрацюючи з Гітлером, став колабораціоністським, тобто добровільно допомагав Німеччині. Національну боротьбу очолив генерал Шарль де Голль, який не визнав поразки і встав на чолі створеного антифашистського комітету «Вільна Франція».

1940 рік відзначений в історії Другої світової війни як найбільш жорстоких бомбардувань англійських міст і промислових об’єктів, що отримав назву «Битва за Англію». Не володіючи достатніми морськими силами для вторгнення у Великобританію, Німеччина приймає рішення про щоденні бомбардування, які повинні перетворити англійські міста в руїни. Найбільш сильні руйнування отримало місто Ковентрі, назва якого стало синонімом нещадних повітряних атак – бомбардувань.

У 1940 році США почали допомагати Англії озброєнням і добровольцями. Сполучені штати не бажали посилення Гітлера і поступово стали виходити з своєї політики «невтручання» в світові справи. Фактично, тільки допомога США врятувала Англію від поразки.

Союзник Гітлера, італійський диктатор Муссоліні, керуючись своєю ідеєю про відновлення Римської імперії, почав військові дії проти Греції, але загруз там у боях. Німеччина, до якої він звернувся за допомогою, через короткий час окупувала всю Грецію та острови, приєднавши їх до себе.

У травні 1941 року стала Югославія, яку Гітлер також вирішив приєднати до своєї імперії.

У той же час, починаючи з середини 1940 року, у відносинах між Німеччиною і СРСР намітилось зростання напруженості, яке у підсумку вилилось у війну між цими країнами.

Таким чином, до 22 червня 1941 року, до моменту нападу Німеччини на Радянський Союз, Європа була підкорена Гітлером. «Політика умиротворення» повністю провалилася.

Посилання на основну публікацію