Доповідь про Суворова

Легендарний полководець Суворов Олександр Васильович був народжений в 1730 році. Його батько був дворянином і перебував на службі у Петра I. Нескінченні розповіді про війну зі шведами лише зміцнювали в хлопчика мрію побудувати військову кар’єру.

Батьки, дивлячись на його щупле фігуру і слабке здоров’я сумнівалися, що мрії сина збудуться. Але тим не менше, подорослішавши, Суворов в 1745 році став військовим. І пройшов весь шлях від солдата до головнокомандуючого армією. Він брав участь у всіх історичних конфліктах того часу. Пройшов війну 1756-1762гг, воював під час російсько-турецьких воєн, захищав рідну землю французів і навіть усмиряв повстання Пугачова.

Друзі по зброї любили і поважали свого однополчанина. Правда, часом, він здавався навколишнім вкрай своєрідним. Його часто бачили з книгами з військової справи. І при кожній нагоді майбутній полководець самовдосконалювався, вивчаючи іноземні мови.

У 1754 році молодий чоловік дослужився до офіцера і очолив кількох загонів. Після закінчення шести років (в 1762 р) Суворов очолив Астраханський піхотний полк. Ще через шість років (1768 р) вже другий полк, який називався Суздальским, завдяки чудовим тактичним операціям став переможцем в битвах недалеко від Польщі, за що полководець отримав звання генерал-лейтенанта.

Завершивши турецька похід, генерал-лейтенант поспішає до графу Паніну, для допомоги в усуненні Пугачовського повстання. Захистивши, в подальшому, Таврійський півострів, полководець бере командування над малоросійської дивізією. А в 1782 він стає командиром цілого корпусу – кубанського.

У 1786 отримав звання генерала-аншефа. В цьому чині батько Суворова пішов зі служби у відставку. Тепер уже син, дослужившись до цього високого звання, приймає командування кременчуцької дивізією і під час другої війни з турками прекрасно обороняє Чорноморське узбережжя. У 1789 році турки були розбиті при Римнику. За що генерал отримав новий титул, ставши графом Римникського. Після падіння Ізмаїла в 1790 році полководцю завітали звання підполковника лейб-гвардії Преображенського полку.

Навесні 1800 року, в сімдесятирічного віку, розбитий хворобою, він повернувся в місто на Неві, де помер 6 травня. Великий російський полководець був прекрасним стратегом. З точністю до дрібниць прораховував кожен бій. В результаті не стерпів жодної поразки. Написав, що читається навіть сьогодні, книгу про військову справу, в якій говориться, що не можна без великої потреби ризикувати і жертвувати своїми воїнами. Армія повинна бути добре вивчена і мати патріотичний настрій. Саме Суворову належать крилаті слова: «Важко в навчанні – легко в поході». Він відомий не тільки в Росії, але і у всьому світі.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Смерть Хмельницького