Давньоєгипетська цивілізація

Єгипет називали «Даром Нілу». Чи може одна єдина річка повністю визначати життя численного народу? Може! Більш того, вона підштовхувала цей народ в його розвитку: адже саме навколо великих річок стали складатися перші держави.

 

Давньоєгипетська цивілізація виникла в Північно-східній Африці, у долині і дельті Нілу (тече з півдня на північ, впадає в Середземне море).

Ніл – одна з найбільших річок в світі (протяжність 1200 км.), оточена пустелями. З заходу до Нілу примикає Лівійська пустеля, на сході – Аравійська пустеля, з півдня – Нубійська пустеля.

Передісторія

  1. • Щорічний розлив Нілу робить ґрунт родючим. Виникають умови для занять землеробством. (Див. відео «Бог Хапі – творець цивілізації Єгипту»). 
  2. • Необхідність спільних робіт по будівництву зрошувальних систем (мережі каналів і дамб) сприяє об’єднанню сільських громад.

Клімат у Єгипті жаркий і сухий, тому доводилося поливати посіви річковою водою. З часом люди стали рити канали, по яких річкова вода могла надходити на поля. Для виконання цієї складної роботи, яку важко робити поодинці, доводилося об’єднуватися кільком сільським громадам. Керував роботами номарх, якого обирали общинники. Поступово він ставав правителем нома – підвладній йому території.

• Боротьба правителів номів за родючі землі призводить до злиття номів.

В давнину на території Єгипту існувало близько 40 номів, правителі яких прагнули підкорити сусідів. В результаті об’єднання номів виникли два великих царства – Нижній (дельта Нілу) та Верхній (долина Нілу) Єгипет.

• Цар Верхнього Єгипту підпорядковує Нижній Єгипет.

Відбувається об’єднання Єгипту. Столицею єдиної держави стає Мемфіс, що знаходився на кордоні Нижнього і Верхнього Єгипту.

Події

  • Близько 3000 р. до н. е. – утворення єдиного давньоєгипетської держави зі столицею в Мемфісі.
  • Близько 4 тис. – 2,5 тис. до н. е. – виникнення Стародавнього царства.
  • Перший перехідний період.
  • Близько 21-18 ст. до н. е. – створення Середнього царства.
  • Другий перехідний період.
  • 16-11 ст. до н. е. – поява Нового царства.

Учасники

  • Фараон (від грец. «великий будинок») – цар, верховний правитель об’єднаного Єгипту. Фараонів єгиптяни вважали богами.
  • Вельможі – царські радники, воєначальники, чиновники, свита при дворі фараона.
  • Жерці – служителі богів, у представленні єгиптян посередники між людиною і богами.
  • Писарі, слуги й воїни.
  • Землероби і ремісники – найчисленніша частина населення Древнього Єгипту.
  • Раби: використовувалися в царських і храмових господарствах, у господарствах рабовласників-аристократів (чиновників), виконували найважчу роботу. Найчастіше це були іноземці, захоплені в полон під час війни.

Формою правління в Єгипті була східна деспотія (від грец. «необмежена влада»).

Паралелі

Держави, подібні давньоєгипетським, сформувалися в перше тисячоліття до нашої ери по всій Азії: у Месопотамії, Північній Індії, Китаї. Всі вони виникали в долинах великих річок Євфрату і Тигра (див. урок “Стародавнє Дворіччі”), Інду і Гангу (див. урок “Природа і люди Стародавньої Індії”), Янцзи і Хуанхе (див. урок “Чому навчав китайський мудрець Конфуцій”). Подібними були причини їх появи, соціальне та державне пристрій. Всюди правили обожествляемые правителі, які володіли всією землею і спиралися на чиновників і жерців. Всі ці цивілізації пережили періоди розпаду, боротьби між місцевими правителями, знову об’єднувались у регіональні імперії і знову розпадалися з-за внутрішніх неладів і нападів сусідів-кочівників.

 

Конспект

«Батько історії» Геродот назвав Єгипет «даром Нілу». Чи може одна-єдина річка повністю визначати життя численного народу? Може! Більш того, вона підштовхувала цей народ у його розвитку, адже саме навколо великих річок стали складатися перші держави. На сьогоднішньому занятті ви познайомитеся з народженням однієї з найдавніших світових цивілізацій.

У північно-східній Африці простягаються величезні пустелі. По цій землі несе свої води одна з найбільших річок світу — Ніл, її протяжність з півдня на північ складає 1200 км. Ніл порівнюють з квіткою лотоса: русло — це стебло, а місце впадіння в Середземне море, де Ніл розпадається на безліч рукавів, утворюючи дельту, — це квітка.

 

Населення Єгипту проживало і проживає вздовж русла Нілу уздовж дельти і в оазисах — острівцях зелені в пустелі; Фаюмський оазис — найбільший в Єгипті. На захід від Нілу простяглась величезна Лівійська пустеля, на сході — Аравійська пустеля, на півдні, за першим порогом Нілу (пороги — кам’янистий або скелястий ділянку в руслі річки) розташовувалася Нубія (рис. 1).

Життя людей повністю залежала від Нілу. На початку літа проливні дощі насичували річку, потоки води прямували в долину Нілу, несучи з собою іл — частинки напівзогнилих рослин і червонуватих гірських порід. Щороку в липні починався розлив Нілу (рис. 2). Після розливу Ніл повертався у своє русло, залишаючи на берегах родючий мул. Іноді розливи були дуже сильними або, навпаки, дуже слабкими, в Єгипті починався період бідних, голодних років. Єгиптяни вірили, що це гнівається Ніл. З липня по листопад — сезон розливу Нілу — ахет; з листопада по березень — сезон проростання — перет, і з березня по липень — сезон посухи — хему.

 

Щоб затримати воду на полях, землероби будували греблі, щоб відвести надлишки води з полів — рили відвідні канали. Ця важка робота вимагала спільних зусиль, тому землероби об’єднувалися у громади. Громади об’єднувалися у номи, якими управляли номархи. Номи воювали один з одним, прагнучи підкорити своїх сусідів. Зрештою, долина Нілу виявилася поділеною на два великих царства: у пониззі річки, тобто в дельті, розташовувався Північний Єгипет, а вище за течією — Південний Єгипет. 

Цар Південного Єгипту носив білу корону, схожу на високий шолом. Корона царя Північного Єгипту була червоного кольору і мала піднесення ззаду. Між двома царствами йшли запеклі війни. Про цих війнах розповідає єгипетський рельєф — опукле зображення на камені. На ньому цар Верхнього Єгипту замахнувся на уклінно царя Нижнього Єгипту (рис. 3). Приблизно 3 тис. років до н. е. Південний Єгипет остаточно підкорив Північний Єгипет, об’єднавши всю країну. Повелителів всього Єгипту називають фараонами, у Стародавньому Єгипті правителів називали per-oh, що буквально означає «великий будинок», тобто царський палац. Столицею Єгипетської держави стало місто Мемфіс.

ПОДІЛИТИСЯ: