Давньоруська держава і суспільство

1. У чому суть суперечок між норманнистов і антінорманністов? Яку роль у становленні давньоруської державності зіграли варяги?

Варяги стали першими київськими князями, під владою яких об’єдналась вся Давня Русь. Тому багато поколінь істориків вважали, що варягам Росія зобов’язана витоками своєї державності. Тому й розгорівся відома суперечка. Норманністи вважають, що варяги були скандинавами, тому російська державність привнесена іноземцями. Антінорманністов вважають варягів західними прибалтійськими слов’янами, тому затверджують, що державність виникла у слов’ян без допомоги іноземців.

2. Яку еволюцію пройшли управлінські структури в Древне російській державі з IX по XII ст.?

Князівська влада в IX столітті була нічим не обмежена і князь Києва зізнавався верховним майже усіма князями. Статус місцевих племінних князів постійно знижувався на користь київського. Розвиток князівств призвело до того, що в XII столітті велику силу набуло віче (в Новгороді і Пскові це з часом призвело до виникнення вічових республік). Кожен князь керував своїм долею, підпорядкування Києву в реальності не існувало.

3. Які особливості князівської влади в Давньоруській державі?

Князі

(a) були військовими керівниками

(b) представляли своє князівство дипломатично

(c) виконували функції суддів

(d) були законодавцями

(e) контролювали збір данини і штрафів

(f) після 988 року були захисниками православ’я, сприяли його поширенню.

4. Як ви думаєте, які причини існування в Давній Русі двох центрів політичної влади?

Давньоруська держава була занадто великим. Засоби зв’язку і транспорту того часу вимагали наявності допоміжного центру влади. Найбагатшими були міста на торговому шляху з Балтійського моря в Чорне. Тому найважливішими політичними центрами стали міста, які контролювали його початку і закінчення.

5. У чому своєрідність військової організації Давньоруської держави? Як специфіка військової організації відбилася на характері політичної влади Стародавній Русі?

У Древній Русі бойові сили правителя становила не феодальне ополчення, як у Західній Європі, а дружина. Звідси виникають і особливості політичної влади в Стародавній Русі. Дружинники не отримували нічого схожого на лени, їх повністю містив князь. Тому вони постійно перебували при князі і впливали на його політику. Князь постійно радився з дружиною, часто прислухався до її думки. Згодом верхівка дружини стало отримувати міста і землі в «годування», але ці землі не були ленами, бо передавалося лише право розпоряджатися доходами з цих земель. Вплив на політику князя зберігається, тільки вплив не всієї дружини, а тільки її верхівки. Крім дружини велику роль в управління давньоруськими князівствами грало віче (народні збори), причому чим далі від часів Рюрика, тим цей вплив ставало більше.

Посилання на основну публікацію