Балканські війни 1912-1913 років

Італо-турецька війна 1911-1912 рр., Що завершилася поразкою Туреччини, надихнула на боротьбу народи Балканського півострова. Сербія, Чорногорія, Болгарія і Греція уклали між собою Балканський союз і в той самий момент, коли Італія і Туреччина підписували мирний договір, почали війну з метою повного вигнання турків з Європи. В результаті першої Балканської війни 1912 – 1913 рр. в їх руках залишався тільки Стамбул з прилеглою до нього територією, на заході півострова возникаю нову державу Албанія, а всі інші турецькі володіння були звільнені військами переможців. Однак єдність переможців було недовгим, незабаром між ними виникли гострі розбіжності з приводу розділу відвойованих територій. У червня 1913 р болгарські війська атакували позиції сербської та грецької армій, що послужило початком швидкоплинної другий Балканської війни. Скориставшись ситуацією, з півночі на Болгарію напала Румунія, а на сході перейшли в контрнаступ турки, які повернули частину втрачених територій з м Едірне (Адріанополь). У підсумку програла Болгарія втримала лише малу частину своїх завоювань і поступилася Румунії частину своєї території, а основну частину турецького спадщини в Європі поділили між собою інші учасники Балканського союзу, майже вдвічі збільшивши свою територію. Сербія, зокрема, повернула колиска своєї державності – край Косово – і встановила спільний кордон зі спорідненою їй Чорногорією.

Підсумком двох воєн стало повна зміна політичної ситуації на Балканському півострові. Найбільшою мірою посилила свої позиції Сербія, що призвело до крайнього загострення її відносин з Австро-Угорщиною, з одного боку, і Болгарією, з іншого. Сербія перегородила шлях для подальшої експансії Австро-Угорщини на Балканах і перетворилася в більш привабливий приклад для югослов’янських народів, ще залишалися в межах двоєдиної монархії. Знищення Сербії ставало для австро-угорської держави життєво важливою необхідністю. Болгарія ще тісніше зблизилася з державами німецького блоку, а Румунія, навпаки, почала схилятися в бік Антанти. Ще більш важливим результатом Балканських воєн стала переорієнтація Туреччини на Німеччину. Восени 1913 р молодотурецький уряд запросив до Стамбулу німецьку військову місію, покликану допомогти у відновленні військової могутності Туреччини. Затвердження німців в столиці Османської імперії радикально змінювало всю міжнародну ситуацію на Близькому Сході, оскільки створювало безпосередню загрозу життєво важливим інтересам держав Антанти, і в першу чергу Росії. Імперіалістичний суперництво на Балканах вступало з цього моменту у вирішальну стадію.

ПОДІЛИТИСЯ: