Архітектура мусульманських міст

Араби, підпорядкувавши собі Близький Схід, швидко освоїлися в підкорених містах і заселили безліч нових, побудованих ними в різних кінцях халіфату. Деякі з міст араби будували як військові табори і фортеці, інші спеціально зводили як столиці халіфату і його провінцій.

Найбільшим містом мусульманського світу був прославлений в казках і оповіданнях мандрівників Багдад. Він був побудований в середині VIII століття на річці Тигр недалеко від стародавнього Вавилона, руїни якого були розібрані арабами і стали будівельним матеріалом для спорудження будівель їх нової столиці. У цьому місті в X столітті проживало більше одного мільйона чоловік. Сучасники називали його «столицею ісламу, троном імперії, центром краси, культури та мистецтва».
У кожному мусульманському селищі або місті будувалася мечеть. Обов’язковою її приналежністю була багато прикрашена ніша, орієнтована в бік священного міста Мекки. Моляться повинні були звертатися до неї обличчям. До мечеті прилаштовувався мінарет – вежа, з якої мусульман закликали до молитви.

Однією з найзнаменитіших була мечеть Омара, побудована в VII столітті в Єрусалимі на місці зруйнованого римлянами храму царя Соломона.

Посилання на основну публікацію