Архітектура і образотворче мистецтво Середньовіччя країн Азії

У всіх середньовічних цивілізаціях найбільш вражаючими і красивими були будівлі храмів, а також палаци правителів і знаті. В архітектурному вигляді храмових будівель знайшло своє відображення вплив тієї або іншої релігії, традиції місцевого зодчества.

У країнах ісламського світу найбільш красивими були мечеті. Зверху вони прикрашалися круглими куполами. Усередині мечеті розташовані зал з безліччю ажурних колон, спеціальна ніша, обличчям до якої моляться віруючі (ця ніша вказує, в якій стороні знаходиться Мекка). У мечеті немає яких-небудь скульптурних або живописних зображень, єдина прикраса на стінах — орнамент з переплетених ліній на теми рослинного світу (арабески). Біля мечетей мінарети будували — високі вежі, звідки служителі закликали мусульман здійснити обов’язкову молитву. Деякі мінарети представляли собою справжні шедеври архітектури, як, наприклад, 70-метровий Кутб-Мі – нар в Делі.

На відміну від мусульманських буддійські та індуїстські храми щедро прикрашалися скульптурами і фресками із зображеннями богів, людей, тварин. Досі вражають своєю красою та точністю художньої передачі людського тіла фрески індійських храмів в Аджанте. Приміщення цих храмів були вирубані в скелі, що вимагає колосальної праці індійських майстрів протягом століть.

Буддійські скульптори створили величезну кількість зображень Будди. Іноді ці скульптури перевищували 20 м у висоту. Одна зі знаменитих статуй Будди була встановлена в Золотому храмі в Японії. Безліч індуїстських храмів Індії багато прикрашені скульптурами не тільки всередині, але й на зовнішніх стінах, де нерідко були представлені різні сцени з життя богів. Основною формою буддійського храму спочатку була «ступа» — величезна півкуля, що символізувало Всесвіт, потім храми стали схожі на величезні вежі. Індуїстські храми будувалися за зразками буддійських, причому це були часто воістину циклопічні споруди, де перекриттями служили багатотонні кам’яні плити.

Справжні шедеври живопису залишили нам китайські і японські середньовічні художники. Особливо вражають їх пейзажі, де точно і об’ємно передані вид того або іншого куточка природи, подиху вітру, рухи птахів, тварин. Часто пейзажі зображувалися на шовку. З X ст. в Китаї існувала столична Академія живопису. Відомі художники крім картин створювали і трактати, свого роду підручники з живопису.

Посилання на основну публікацію