Англія на початку XVII ст.

Після розгрому іспанської «Непереможної армади» перед Англією відкрився шлях до панування на морських торгових шляхах. У 1596 р англійці знову розбили флот іспанців у їхніх берегів, закріпивши свою перевагу. Англійські торгові кораблі все частіше з’являлися біля берегів Індії та інших земель, манивших європейських торговців. Уже в перше десятиліття XVII в. англійці почали колонізацію Північної Америки, заснувавши на її східному узбережжі колонію Віргінія, а потім і інші (докладніше див. § 23). Так були зроблені перші кроки до створення найпотужнішої колоніальної імперії.
В Англії швидко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Відокремлений, острівна положення країни допомогло перетворенню всій її території в єдиний ринок. Зовнішня торгівля була монополізована низкою компаній: Ост-Індської, Левантской, Африканської, Московської і т. Д. Користуючись слабкістю конкурентів, такі великі компанії подібно магнітів притягували капітали не тільки з усієї Англії, а й з-за кордону. Левова частка цих капіталів так чи інакше вкладалася в подальше розширення виробництва.
Згадайте, що допомогло Англії, крім сильних монопольних компаній, зміцнити своє становище у зовнішній торгівлі.
На рубежі XVI-XVII ст. в Англії, як і колись, активно розвивалися такі галузі господарства, як сукноделие і металургія, а також суднобудування та ін. До початку XVII в. в країні було до 800 залізоробних печей, виплавляти по 3-4 тонни металу на тиждень. Продовжувало зміцнюватися гірнича справа: в перші десятиліття XVII в. в Англії видобувалося близько 80% всього європейського вугілля.

Але в цілому Англія ще продовжувала залишатися аграрною країною. У першій половині XVII ст. з приблизно 5 млн її населення лише чверть жила в містах. Однак і відносини на селі швидко втрачали феодальний характер. Натуральні повинності вже давно були витіснені грошовими. Це зменшувало залежність селян від лендлордів і було вигідно останнім, оскільки вони в нових умовах воліли отримувати саме грошовий оброк.
Найзаможніші селяни фактично ставали власниками займаної землі на правах вільного володіння (фригольда). Таких селян на початку XVII ст. в найбільш розвиненому південно-східному районі Англії було вже близько третини. Більшість селян розпоряджалися землею на основі договору (копігольда), чимало було й тих, хто володів землею з правом її оренди (лізгольд).

Але, як ви вже знаєте, безліч селян були розорені або просто зігнані з землі в результаті обгородження. Вони ставали найманими сільськогосподарськими робітниками або перетворювалися на жебраків і волоцюг.

Посилання на основну публікацію