Аменхотеп III (третій)

Аменхотеп III – давньоєгипетський фараон, при якому держава досягла свого розквіту.

Про це говорять грандіозні архітектурні споруди, безліч скульптур, предметів розкоші та інших творів мистецтва, створені при Аменхотепе і дійшли до наших днів.

Разом з тим Аменхотеп був схильний порушувати традиційні підвалини єгипетського суспільства і передбачив релігійну реформу, проведену його сином Ехнатоном. Це багато в чому загадкова і суперечлива фігура.

Ранні роки

Народився Аменхотеп в 1388 році до нашої ери в родині Тутмоса IV, котрий належав до династії Тутмоса, і його «великої дружини» Мунтемуйі.

З зображень того часу можна зрозуміти, що він зійшов на престол дуже рано, будучи підлітком; це підтверджується і тим, що Тутмос помер занадто рано і не встиг залишити спадкоємця зрілого віку.

Регентшею при новому фараоні була, звичайно ж, його мати Мутемуйя. Сходження на престол Аменхотепа пройшло мирно і благополучно: ніхто з вищих чиновників і жерців звільнений не був, а Птахмеса – головного жерця Амона, який посів цю посаду ще за Тутмосі, – Аменхотеп зробив ще й своїм чати (візиром) і градоначальником Фів.

Тейє

Аменхотеп одружився дуже рано – в перший рік після сходження на престол. Його обраниця викликала деяке сум’яття в очах оточуючих. У той час було заведено так, що фараони одружилися в основному на своїх родичок, щоб зберегти чистоту царської крові, або в крайньому випадку на дівчатах зі знатних родин.

Тейе (Ку), дружина Аменхотепа, була взята їм, так би мовити, з самих низів: її батьки служили при храмі Амона на невисоких посадах (так, батько був завідувачем обори), а за походженням хтось із них міг і не належати єгипетському народу. Таким чином, з самого початку свого правління Аменхотеп проявив себе як порушник традицій єгипетського суспільства, освячених релігією.

Незважаючи на незначне походження, Тейе була жінкою дуже розумною і енергійною. Незабаром вона стала брати найактивнішу участь в державних справах; Аменхотеп постійно з нею радився, що також не особливо схвалювалося деякими придворними.

Інші дружини

У Аменхотепа були і інші дружини. Дві з них – це Келу-хебе і Таду-хебе, сестра і дочка царя Мітанні Тушратти. При цьому Тушратта і Аменхотеп обмінювалися листами, в яких клялися один одному у великій дружбі і любові. Номінально Аменхотеп взяв у дружини також своїх двох дочок і мати Мутемуйю, всім їм присвоївши звання «великих». Це було ритуальної традицією і в той же час давало матері і дочкам великі повноваження при дворі.

Аменхотеп також взяв у дружини сестру і дочку вавілонського царя Кадашман-Енліля. Ця подія також супроводжувалося листуванням, з якої стає ясно, що правителі спочатку не дуже жалували один одного. Згодом вони помирилися, але коли Кадашман-Енліль захотів взяти в дружини дочка фараона, той йому відмовив, написавши, що це було б занадто низько для царської дочки – віддаватися правителю чужої країни. Чи не погодився він і подарувати Кадашману золото в обмін на його дочку. Настільки норовливий і гордий був Аменхотеп.

Єгипетський «король-сонце»

Аменхотеп III розгорнув грандіозне будівництво і зробив ряд військових походів, що закінчилися приєднанням до Єгипту нових областей і отриманням багатих трофеїв. Багатство і слава зміцнили царя в думках про свою божественність. В результаті в Єгипті встановився справжнісінький культ Аменхотепа, якого порівнювали тепер з самим Ра – богом сонця.

Більшою мірою культ торкнувся завойовану Нубії, де таким же чином шанувалася і Тейе, однак і в Фівах був встановлений ідол фараона, перед якими відбувалися молебні. У Нубії Тейе ініціювала будівництво величезного храму, присвяченого собі, і сама керувала будівельними роботами.

У цей період в єгипетському пантеоні вивищується постать Атона – обожненого сонячного диска, з яким і порівнювався фараон. Атон був відомий і раніше, але був малозначущими богом. Втім Аменхотеп не відмовлявся і від інших богів. Відомо, що він особливо шанував Маат – богиню правди, ім’я якої входило в три з п’яти його офіційних імен.

Хвилювання

Незважаючи на зовнішній блиск і велич, епоха Аменхотепа була абсолютно мирною і спокійною. Як в самій метрополії, так і в азіатських володіннях Єгипту спалахували заворушення.

В Дворіччя виникло самопроголошену державу Амурру, населене хапиру – «ізгоями». Це були кочові племена різного походження, подібні середньовічним російським козакам або розбійникам. Хапіру боролися проти царської влади взагалі і єгипетської зокрема.
Про свої територіальні претензії заявило Хетське царство, яке вторглося в межі Мітанні, дружній Єгипту.

Усередині Єгипту наростало протистояння старої знаті і нових службових соціальних шарів, які піднялись при Аменхотепе. «Очільниця» цієї нової знаті фактично була Тейе – цариця незнатного походження.

Останніми роками

 Помер Аменхотеп, мабуть, у віці 40 або 50 років. В останні роки він страждав якоюсь хворобою і неабияк погладшав. Для лікування фараона його мітаннійскій «брат» надіслав йому статуетку Іштар, попросивши після використання повернути її назад.

...
ПОДІЛИТИСЯ: