Африка в Середні віки

Розвиток країн Африки відрізнялося великою різноманітністю. Її північ входив до складу Арабського халіфату, на південь від Сахари під впливом ісламу і торгівлі з арабами виникли великі держави. Інший історичний шлях пройшла Ефіопія.

Сама природа розділила Африку на дві нерівні частини. У північній частині, прилеглій до Середземного і Червоного морів, з глибокої давнини виникали осередки цивілізації. Тут змінювали один одного Стародавній Єгипет, фінікійські та грецькі колонії, Стародавній Рим, королівство вандалів, Візантія. У VII ст. араби захопили все узбережжя Північної Африки до Атлантики. Землі на захід від Єгипту вони називали Магрибом, т. Е. Західними землями. Там процвітали величезні міста, такі, як Фес і Танжер, створювалися видатні пам’ятники мусульманського зодчества. Від Магрибу на південь, через пустелю Сахару, караванні шляхи вели в Тропічну Африку. Араби називали її Білад ас-Судан (Країна чорних) або просто Судан. Там жили численні негритянські народності.

Більшу частину Африки займають пустелі, савани, тропічні ліси. Перебуваючи в різних природних умовах, народи Африки і розвивалися по-різному. Мешканці тропічних лісів, такі, як низькорослі пігмеї, займалися полюванням і збиранням. А на північ і на південь від них, в саванах, жили хлібороби і скотарі.

На рубежі нашої ери багато народів Тропічної Африки навчилися виробляти залізо. Залізні знаряддя праці дозволили отримувати більш високі врожаї і сприяли розвитку ремесла.

Західний Судан

Араби з Магрибу вели торгівлю з Західним Суданом – землями між Сахарою і Гвінейською затокою, багатими золотом. Крім золота, торгували також сіллю, худобою, слоновою кісткою. Уздовж торгових шляхів виросли міста Томбукту, Дженні і ін.

Найдавнішим державою Західного Судану була Гана, настільки багата золотом, що навіть титул її імператора означав «господар золота». Це дозволяло правителям містити пишний двір і військо. Розквіт Гани відноситься до X-XI ст., Потім вона ослабла і в XIII в. була захоплена сусідньою державою Малі. Могутність Малі в XIII – першій половині XIV ст. теж було засноване на торгівлі золотом. Золоті монети, що були у цей час в ходу в Середземномор’ї, карбувалися насамперед із золота Малі.

Мита з купців збагачували місцевих правителів; їх влада посилювалася. Вони жили в палацах, оточені придворними, чиновниками і воїнами. Їх влада вважалася священною, а самі вони – посередниками між своїм народом і богами. Коли в Західний Судан став проникати іслам, першим його приймали правителі, їх наближені, жителі великих міст. З ісламом сюди проникала і арабська культура, будувалися мечеті і медресе. А прості хлібороби і скотарі ще довго зберігали язичницькі вірування. Релігійні відмінності посилювали майнова нерівність.

Особливо прославився своїми багатствами правитель Малі Муса (1312-1337), колишній ревним мусульманином. Його хадж до Мекки, можливо, найдорожче подорож в історії. На дорожні витрати караван верблюдів віз сто тюків з золотом, весівшім 12 тонн. Схід надовго запам’ятав багатство правителів Малі, і зв’язку Малі з країнами ісламу зміцнилися.

Християнська Ефіопія

Ефіопія розташована на північному сході Африки. Існуюче тут Аксумське царство вже в IV ст. прийняло християнство і зуміло відстояти його в боротьбі з ісламом. Пізніше воно розпалося на окремі князівства, але в XIII в. в Ефіопії відродилося сильна держава. Його правителі зводили свій рід до біблійного Соломона. В Європі їх називали імператорами.

З поширенням християнства в Ефіопії будувалися церкви і монастирі. У монастирях складалися літописи, перекладалися твори стародавніх і середньовічних авторів. У XII-XIII ст. почався розквіт ефіопського мистецтва. У столиці Ефіопії Лалібеле церкви зазвичай не будувалися, а висікалися з каменю і прикрашалися зовні різьбленням, а всередині фресками і іконами.

У пошуках союзників проти мусульман Ефіопія в XV-XVI ст. вела переговори з країнами Заходу, хоча ефіопський християнство було ближче до православ’я, ніж до католицизму. Її делегація брала участь в роботі Ферраро-Флорентійського собору. У Європі в ній теж бачили союзника проти мусульман.

Питання з цього матеріалу:
Чому народи Африки розвивалися так нерівномірно?
У чому полягає роль арабських завоювань і ісламу в історії Африки?
Чому рівень суспільного розвитку у народів Магрибу був вище, ніж у народів Тропічної Африки?
Як впливали на країни Африки торгівля і іслам?
Як торгівля впливала на суспільство і держава Західного Судану?
У чому особливості історичного шляху Ефіопії?

Посилання на основну публікацію