Африка в епоху Середньовіччя

На Африканському континенті з кінця II ст. до кінця IX ст. на території сучасної Ефіопії існувало християнське (з IV ст.) державу Аксум. Внутрішні негаразди і натиск арабів-мусульман (починався цей конфлікт з ефіопських захоплень на півдні Аравійського півострова) призвели до краху цієї африканської держави.

В нижній течії річки Нігер у VIII ст. (можливо, набагато раніше) утворилася держава Гана, контролировавшее торговий шлях по цій африканській річці до арабів Північної Африки. Від арабів надходила сіль, яку торговці Гани обмінювали на золото.

Мусульманське завоювання Північної Африки обрушилося й на Тропічну Африку. І хоча панування марокканців над Ганою тривало недовго, з другої половини XI ст. почав поширюватися іслам. Це завоювання послабило Гану, і в XIII ст. найбільш могутньою державою басейну р. Нігер стає Малі.

На сході Африканського континенту в XIII ст. знову була об’єднана під владою християнської династії Ефіопія.

В Африці у XV в. у басейні р. Нігер новим гегемоном замість Малі стає Сонгайское держава. У XIII ст. В нижній течії річки Конго виникла держава, засноване племенами баконго. В кінці XV ст. його король прийняв католицтво. Християнської залишалася і Ефіопія.

У районі озера Чад ще з часів раннього Середньовіччя існувала держава Канемо. Його розквіт припадає на ХІІІ ст. У кінці XIV ст. під натиском сусідів правителі Канема разом з підданими змушені були перебратися з східного на західний берег озера Чад.

Посилання на основну публікацію