Звільнення Молдавії і Румунії Радянськими військами

Надзвичайно важливе для Німеччини значення мало утримання під своїм контролем Румунії з її найбільшими в Європі запасами нафти. Крім того, Румунія була воротами на Балкани. Військові невдачі рейху могли послужити каталізатором антифашистського руху в цьому традиційно складному і нестабільному регіоні. Тому значну частину сил гітлерівського блоку становили в Румунії німецькі війська – на 25 німецьких дивізій доводилося 22 дивізії і 5 бригад румунських. Вони становили угруповання «Південна Україна», що налічувала 640 тис. Чоловік, 7,6 тис. Гармат і мінометів, 400 танків і самохідних гармат, 810 літаків. Для розгрому противника радянське командування стягнуло сили 2-го і 3-го Українських фронтів під загальним командуванням маршала С. К. Тимошенко. Вони налічували 930 тис. Чоловік, 16 тис. Гармат і мінометів, близько 1900 танків і самохідних гармат, 1760 бойових літаків. В ході операції зі звільнення Румунії планувалося прорвати оборону противника і оточити його сили в районі Ясс і Кишинева (Яссько-Кишинівська операція).

Наступ почався 20 серпня 1944 р і в ході напружених дводенних боїв оборона противника була прорвана. 24 серпня вийшли до р. Прут частини Червоної армії оточили частину сил противника і звільнили столицю Молдавії Кишинів. Залишки розбитих гітлерівських частин були відтіснені на південь.

Успіхи Червоної армії зумовили повстання проти союзного Гітлеру режиму Антанеску, яке спалахнуло 23 серпня. Новий уряд розірвало союзницькі відносини з Німеччиною і оголосив їй війну. 29 серпня Яссько-Кишинівська операція була успішно завершена, а 31 серпня в Бухарест вступили радянські війська.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Голод 1932-1933 в Україні