Рейкова війна

Одним з головних напрямків діяльності білоруських партизанів були операції на залізних, шосейних і грунтових дорогах, водних шляхах, диверсії на залізничних вузлах, розгром ворожих гарнізонів і опорних пунктів, знищення баз і ліній зв’язку. Це було не випадково. Територією Білорусі проходили важливі залізничні та шосейні дороги, що зв’язували тил Німеччини з фронтом. Тут розміщувалися найбільші залізничні вузли і станції, через які забезпечувалися війська не тільки групи армій «Центр», але частково і груп армій «Північ» і «Південь».

Недолік мінно-підривній техніки на початку війни стримував активність патріотів і вимагав від них винахідливості. Так, в першій половині 1942 р аварії поїздів здійснювалися за допомогою спеціальних клинів, шляхом розгвинчування і розбору рейок.

Німецька головна залізнична дирекція «Центр» відзначала, що в 1942 році було зареєстровано: в січні – лютому – 1 + 1 нападів партизан на залізниці, в березні – 27, в квітні – 65, в травні – 145, в червні – 262, а з 1 по 25 липня – 304. за цей час партизани підірвали 200 паровозів, вивели з ладу 773 вагона, зруйнували 13 440 м залізничного полотна, завдали значної шкоди людських і матеріальних ресурсів ворога.

У ряді партизанських загонів було організовано виробництво хв з бомб і снарядів. Цей досвід швидко поширився. Почали роботу численні так звані «чортові кухні», в яких виплавляли тол. Значна частина фахівців-підривників, техніка і вибухівка надходили з-за лінії фронту. У першій половині 1942 р партизанські формування були спрямовані 33 групи спеціально підготовлених підривників. У березні – вересні 1942 р білоруські партизани отримали 10 860 хв і 40 т вибухівки, що дозволило активізувати диверсійну роботу патріотів. До літа 1943 р білоруські партизани вивели з ладу майже всі вузькоколійні залізниці.

У партизанських формуваннях створювалися групи підривників. У Гомельській області діяло 209 комсомольсько-молодіжних диверсійних груп, які об’єднували понад 1300 юнаків та дівчат. У Мінській області в 569 групах боролося 4100 осіб, 2950 підривників налічувалося в Могильовській області, 1180 – в Барановицькій, 1080 – в Белостокской і 570 – в Брестській.

Справжніми майстрами підривної справи були Олександр Ісаченко, Павло Кожушко, Микола Анохін, Костянтин Пармон, Василь Шутов, Федір Бачило, Борис Дмитрієв, Філіп Ковальов, Федір Кухарев, Олексій Лукашевич, Федір Малишев, Михайло Мормуль, Анна Масловська, Володимир Парахневіч, Григорій струму, Мамед-Алі Топвал- диев, Тамара Почекаева, Любов Крівельская, Віра Одинець, Поліна Осика, Ніна губинський, Олександра Горбунова, Станіслава Войнич і багато інших.

Багато з підривників пожертвували своїм життям. Звістка про безстрашного вчинок 17-річного партизана бригади імені Ф. Е. Дзержинського Миколи Гойшіка облетіла всю Білорусь. Юний патріот мав на своєму бойовому рахунку 7 пущених під укіс ешелонів ворога. Під час чергової бойової операції 24 квітня 1944 року з-за посиленої охорони партизани не змогли замінувати рейки. Ешелон з бойовою технікою та живою силою ворога наближався до місця засідки. Микола кинувся з міною під паровоз – доставка на фронт боєприпасів і техніки для німецьких солдатів була припинена на 15 годин.

Одна з найбільших операцій партизан з одночасного масового руйнування залізничних комунікацій ворога відома під назвою «рейкова війна». Вона проводилася в три етапи. Перший етап «рейкової війни» відбувся в серпні – вересні 1943 року під час контрнаступу радянських військ під Курськом. В операції брали участь партизани Білорусі, України, Литви, Латвії, Росії. Близько 74 тис. Білоруських партизанів завдавали знищують удари по ворожих залізничних комунікаціях.

Другий етап «рейкової війни» під кодовою назвою «Концерт» проводився з середини вересня до початку листопада 1943 року, коли Червона Армія вже вступила на територію БРСР. В ході першого і другого етапів були підірвані 211 тис. Залізничних рейок, під укіс пущено +2171 поїзд, 6 бронепоїздів, зруйновані 32 водокачки, 295 залізничних мостів.

Третій етап «рейкової війни» почався в ніч на 20 червня 1944 р напередодні білоруської операції «Багратіона і тривав до повного звільнення Білорусі. Було підірвано понад 60 тис. Рейок. У «рейкової війни» була використана нова тактика: на розгром залізничних колій виходили не окремі диверсійні групи, а всі загони і бригади. В результаті німецькі поставки для фронту скоротилися майже наполовину. Важливо підкреслити, що в «рейкової війни» активну участь брало і мирне населення.

Часто партизани організовували диверсії на шосейних і грунтових дорогах. Несподівані нальоти на окремі транспортні засоби або невеликі підрозділи противника, підрив, руйнування і спалення мостів та ліній зв’язку, завали на дорогах, розкидання колючок з метою пошкодження шин автомобілів були масовим

...
ПОДІЛИТИСЯ: