Приєднання прибалтійських республік до СРСР

Вступ радянських військ у західні регіони Білорусії і України сприяло посиленню тиску керівництва СРСР на уряди прибалтійських країн. Прагнучи зміцнити північно-західну межу, Радянський Союз домагався від Естонії, Латвії і Литви згоди на розміщення на їх територіях своїх військових баз. Інтенсивні переговори закінчилися
підписанням низки угод. Пакти про взаємодопомогу, які передбачали введення на території прибалтійських держав сил Червоної Армії, були підписані СРСР з Естонією 28 вересня, з Латвією — 5 жовтня, з Литвою — 10 жовтня.

Присутність Червоної Армії в прибалтійських державах викликало поширення там соціалістичних ідей. Наприклад, в Ризі, населення якого нараховувало близько 350 тис. осіб, в антиурядових демонстраціях і мітингах взяло участь понад 100 тис. осіб. У виборах до Сейму в липні 1940 р. взяло участь 94,8 % виборців. За кандидатів блоку трудового народу проголосувало 97,8 %. Депутатами Сейму стали 52 комуніста і 48 безпартійних.

Червона Армія зберігає нейтралітет стосовно внутрішніх справ прибалтійських країн. Народ створював свої органи самоврядування у містах, повітах і областях. Входження прибалтійських республік до складу СРСР відбулося в серпні 1940 р. згідно з рішенням національних установчих органів, створених на основі виборів. Цей акт був визнаний великими державами законним на Потсдамської конференції 1945 р., а також 35 країнами на Гельсінської конференції в 1975 р.

Разом з тим на території прибалтійських республік і в західних регіонах України та Білорусі стало розгортатися антирадянський рух. Деяка частина населення, особливо в Прибалтиці, не сприйняла радянську владу. Ще до початку німецької окупації литовські, латвійські, естонські, українські та польські національні сили створили широку мережу нелегальних організацій, які вели боротьбу проти радянських органів влади та партійних активістів.

...
ПОДІЛИТИСЯ: