Причини політичної роздробленості на Русі

В кінці XI століття Давня Русь вступила в неминучий період розвитку феодальних відносин, що вилився в політичній роздробленості. Єдина держава розпалася на кілька незалежних частин, які ведуть між собою запеклу боротьбу. В основі розділу “Руської землі” між Ярославичами лежали глибокі причини.

“Заповіт” Ярослава Мудрого і Ярославичі

У 1054 р Ярослав Мудрий відчув наближення смерті і склав знамените “Заповіт”, розділивши Русь між своїми синами:

  • Ізяслав – Київ;
  • Святослав – Чернігів;
  • Всеволод – Переяславль.

Ярославичі довгий час мирно правили своїми землями, але в 70-ті рр. між ними знову спалахнула боротьба, в якій брали участь вже й онуки Ярослава Мудрого.

У 1097 р в Любечі відбувся з’їзд 6 князів, на якому було винесено рішення: “Кождо так держить отчину свою”.

Це рішення офіційно затвердив політичну роздробленість і повинно було припинити міжусобицю.

Відразу ж після Любецького з’їзду Святополк заманив Василько Ростиславовича в пастку і засліпив його.

“Лествиця”

Однією з причин політичної роздробленості Русі в 12-13 столітті став “лествичного” порядок великокнязівського спадщини, закріплений на з’їзді в Любечі. Згідно з цим порядком Київ діставався старшому синові великого князя, інші сини по старшинству отримували уділи (також починаючи від більш великих до дрібних).

Наступними по черзі були діти старшого брата, потім – молодших. Після смерті чергового великого князя всі інші переміщалися по старшинству з долі в доля.

Рід Рюриковичів швидко збільшувався, що призводило до плутанини. Нерідко племінник був старший за свого дядька і тому починав сперечатися з нього старшинство.

“Лествичного” порядок приводив до появи князів-ізгоїв, які через ранню смерть батька взагалі не отримували доль.

Спори приводили до збройних конфліктів. У XII столітті починають складатися князівські земельні клани:

  • Мономашичі;
  • Мстиславичі;
  • Ростиславичі;
  • Ольговичі і т. д.

Ці клани були зацікавлені в тому, щоб залишатися на своїх місцях. Головним завданням вони вважали звільнення від влади Києва.

Соціально-економічні причини роздробленості
Давня Русь з моменту утворення складалася з декількох великих князівств:

  • Київське;
  • Чернігівське;
  • Галицьке;
  • Волинське;
  • Володимирське;
  • Суздальське;
  • Новгородське.

До початку XIII століття на Русі налічувалося вже близько 30 самостійних князівств.

Центральні міста цих князівств поступово росли, багатіли і підпорядковували собі навколишні території. У них формувалася власна земельна знати, бояри і дружинники.

Розвиток феодальних відносин “прив’язувало” великих земельних власників (князів і бояр) до своїх земель. Їм було вигідніше посилювати власне князівство, ніж домагатися київського престолу.

Причини і наслідки політичної роздробленості на Русі привели до нескінченних воєн і безкарним нападам половецьких кочівників.

Що ми дізналися?

Період політичної роздробленості на Русі охоплює XII-XIII ст. Він був важливим етапом у розвитку феодальних відносин. Роздробленість виникла в результаті злиття соціально-економічних причин і боротьби між представниками династії Рюрика.

ПОДІЛИТИСЯ: