Політика розрядки

Закінчилися постріли Другої Світової війни, поступово вирівнювалися військово-ядерні потенціали НАТО і ОВД, СРСР домігся паритету з США в озброєнні. Виникла напруженість між соціалістичним і капіталістичним табором все більше підштовхувала світ до нової війни.

Передумови і причини «розрядки»

Розберемося в питанні, які причини переходу до політики розрядки. Нарощування військової могутності США, СРСР і їх протекторатами або сателітами створювало постійну напруженість в питаннях зовнішньої політики.

В капіталістичних країнах до середини 60-х років настала економічна криза, що породило фінансовий інтерес до розвитку торгових відносин з СРСР, у якого були великі запаси нафти і газу. Сполучені Штати перейшли до затяжної війни у ​​В’єтнамі, а допомога СРСР їм була необхідна, щоб зберегти обличчя і гідно піти звідти. Радянський Союз також був зацікавлений у дружбі з країнами НАТО, адже на південь від Сибіру швидкими темпами розвивався Китай, таивший в собі загрозу.

Всі ці передумови сприяли тому, щоб в умовах «холодної війни» країни НАТО і ОВД перейшли до «політики розрядки».

Проведені заходи

Надії і результати в обох сторін від проведених заходів сформульовані в таблиці «Політика розрядки міжнародної напруженості».

Надія Дія Результат
Зменшення військової напруженості між ОВС та НАТО Проведення загальноєвропейського Наради з безпеки (1969), Договір про визнання остаточними післявоєнні кордони в Європі (серпень 1970) Відмова держав від територіальних домагань; 
Визнання легітимності держав Проведення переговорів між соціалістичної і капіталістичної Німеччинами; Договір між СРСР, США, Англією і Францією по Західному Берліну (вересень 1971)

Відмова від застосування військової сили в Західному Берліні;

Взаємне визнання ФРН і НДР (грудень 1972)

Відмова від бойових дій в космосі Переговори про мирне використання космосу (1967); Експериментальний політ «Союзу» і «Аполлона» (1975) Стиковка Союз-Аполлон

Головним підсумком Загальноєвропейської наради з безпеки та співробітництва стало підписання «Декларації принципів», згідно з яким 35 держав-учасників конференції зобов’язувалися у відношенні один до одного не порушувати суверенітету, мирно врегулювати суперечки, поважати права людини, рівноправність народів і співпрацювати в багатьох сферах життя суспільства.

Вже до кінця 70-х років відносини з Заходом стали погіршуватися. Яскравим прикладом стала відмова Сенату США ратифікувати договір про продовження зниження гонки озброєнь.

Крім випадків, передбачених у таблиці, слід зазначити, що 22-30 травня 1972 року відбувся візит президента США Ніксона в СРСР. Це був перший офіційний візит президента США за всю історію взаємин.

В ході зустрічі Р. Ніксон і Л. І. Брежнєв підписали такі договори:

  • про співробітництво в галузі науки і техніки;
  • про обмеження систем ПРО;
  • тимчасова угода про деякі заходи в галузі обмеження стратегічного озброєння;
  • співробітництво в галузі медицини;
  • про запобігання інцидентів на морі;
  • угода про торгівлю.

25 грудня 1979 року в зв’язку з введенням радянських військ до Афганістану політика «розрядки» починає поступово сходити на спад і відбувається чергове загострення радянсько-американських відносин.

Під час проведення політики розрядки Радянським Союзом активно закуповувалися закордонні автомобілі, будувалися спільні тваринницькі комплекси на Кубані, музичні групи здійснювали гастролі за кордоном, а так само інші способи культурного обміну між двома націями.

Що ми дізналися?

Політика «розрядки» була першою післявоєнної спробою налагодити відносини між соціалістичним і капіталістичним світом. І нехай вона виявилася невдалою, це був перший крок на творення, а не на конфронтацію.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Князь Святослав (934-972)