Політична роздробленість Русі

Як випливає з підручника з історії 10 класу, на рубежі XI-XII століть бере свій початок період політичної роздробленості Русі. Кажучи коротко, це був довгий процес, який повинна була пережити будь-яка феодальна держава.

Давня Русь в епоху політичної роздробленості

У 1097 році в місті Любеч відбувся з’їзд князів, які вирішили, що кожен з них буде займатися благоустроєм свого земельного наділу і припинить боротьбу за київський трон.

Можна сказати, що роздробленість почалася в руських князівствах саме в цей рік і пов’язана з цим з’їздом.

Дивлячись на карту, можна помітити, що Давня Русь в епоху політичної роздробленості спочатку складалася з 14 князівств. До кінця цього довгого періоду кількість наділів зросла більш, ніж у 3,5 рази.

Дружинники і бояри поступово починають перетворюватися в землевласників. У сферу їх інтересів потрапляє незалежність їх володінь від державних законів. Як наслідок, вони отримують від великого князя дозвіл на вільне управління своїми наділами, чим збільшують роздроблення держави на окремо взяті наділи. Кожен землевласник починає вкладати в свої території величезні ресурси.

Розподіл держави на удільні князівства призвело до формування окремих військових загонів – дружин. У кожного князя було своє військо, але не було єдиного російського. Це послабило військову міць Русі, що показала битва на Калці в 1223 році і нашестя Батия в 1240-1242 роках. Нездатність князівств захищатися окремо звернуло Русь в політичну залежність від Орди.

Нові політичні центри

Влада Києва вже не була такою сильною, та й саме місто вже не вабив князів до себе. Постійні набіги степовиків, занепад доходів і популярності «Шляхи з варяг у греки» урізали доходи древньої столиці, а міжусобні війни за право управління містом і князівством відбувалися все рідше.

На Русі починають складатися найбільші політичні центри зі своїми унікальними особливостями.

Новгородська республіка є класичним прикладом слов’янської демократії. У владі перебував близько 500 боярських родин, а важливі питання вирішувало Народне віче. Князі запрошувалися в Новгород тільки для ведення військових походів і захисту міста від зовнішніх загроз.

У Галицько-Волинському князівстві, що розташовувалося найближче до європейських держав, чітко спостерігалися зародження обмеженою монархії. Князь там хоча і був правителем князівства, але не міг приймати рішень без згоди Боярської Думи, яка відігравала велику роль в політичній сфері і могла чинити тиск на князя.

Класичним прикладом необмеженої князівської влади було Володимиро-Суздальське князівство. Слово князя там було головним і ніхто не смів його оскаржити.

Саме в землях Володимиро-Суздальського князівства і була заснована Москва. Росія могла вже тоді піти по шляху Волині або Новгорода, вибравши демократію або обмежену монархію. Перемога Москви в об’єднанні Русі визначила і її шлях в трансформації влади, прийшовши до абсолютизму.

Як позначилася роздробленість на розвиток Русі? Наслідками цього став справжній стрибок в будівництві православних храмів, зростання питомих міст, підвищення якості обробки землі, а також освоєння нових територій для вирощування зерна. Русь почала переживати соціально-економічний, але не військово-політичний підйом. У політиці склалася чітка система феодальної ієрархії, а так само зріс вплив Церкви на культурне життя країни. Хоча країна і була єдиною в культурному плані, на політичній арені вона була вкрай розрізнена.

Що ми дізналися?

Політична роздробленість стала для Русі важливим етапом розвитку держави. Це був проміжний етап, який вів до політичного та економічного злету.

Посилання на основну публікацію