Княгиня Ольга, дружина Ігоря Рюриковича

Вважається, що жінка менш наділена здібностями до управління державою, рішенням внутрішньо- та зовнішньополітичних завдань, ніж чоловік. Однак у руській історії чимало прикладів, які спростовують це традиційне думка. І один з них – князювання Ольги.

Приборкання непокірних древлян

Звідки вона, княгиня Ольга, якого роду? Чи була вона знатного походження або народилася в простій родині? Точної відповіді на це питання літописи не дають. За деякими джерелами, князь Ігор випадково зустрів Ольгу, полюючи в своїх володіннях, і закохався в незнатного дівчину так, що зробив її княгинею.

Даних про її юності теж ніяких не збереглося. Її історія починається після смерті чоловіка, коли вона, заручившись підтримкою воєвод, зайняла княжий престол до вступу «в вік» сина Святослава.

Перше, що зробила Ольга, – твердою рукою навела порядок в підвладних їй землях. Перекази зберегли відомості про це як про помсту древлянам. Їх глава Мал, нібито зажадавши одружитися з Ольгою з метою приєднання до своїх володінь Києва, надіслав до Ольги гінців. Княгиня веліла закопати їх у землю, а сама попросила передати Малу, що не проти вийти заміж, але їй необхідно, щоб до Києва прийшли більш знатні древляни, інакше жителі Києва не дадуть згоди на шлюб. Мал виконав умову. Другу партію гінців очікувала смерть в палаючій хаті, підпалена за наказом Ольги.

Далі сувора княгиня попрямувала до древлян і обложила їх місто Коростень. Дочекавшись, коли обложені почнуть благати про пощаду, вона сказала, що піде від міста, якщо його мешканці спрямують до неї по кілька голубів з кожного двору. Повіривши їй древляни поспішили виконати вимогу, але зробили це собі на горе: Ольга прив’язала до лап птахів тліюче вугілля, і, повернувшись додому, вони підпалили місто.

На цьому помста Ольги завершилася. Крізь призму століть вже неясно, чи всі її дії ставилися до древлян і чи була то помста за смерть чоловіка, або вона подібним чином усмиряла всіх намагалися бунтувати, але тільки через деякий час в державі встановилися мир і спокій.

Реформи управління

Ольга налагодила і впорядкувала збір данини. Вона поділила свої землі на адміністративні одиниці, кожному у тому числі керував тіун – складальник данини і княжий ставленик. Він вирішував всі питання, був представником верховної влади.

У 946 р Ольга справила особистий огляд територій князівства, об’їхавши Північну Русь. До часів Нестора в Пскові берегли сани, на яких княгиня здійснювала свою подорож. Княгиня ввела нову систему – систему цвинтарів, тобто місць, де торгували і де відбувався збір податей. Саме на цвинтарях згодом стали будувати храми. Багато хто з цих місць перетворилися в міста.

Княгиня поклала початок кам’яного будівництва: перші кам’яні будівлі в Києві – це її палац і заміський терем.

Об’їхавши Північну Русь, Ольга повернулася до Києва. Їй потрібно було виховувати і навчати свого спадкоємця Святослава.

Прийняття християнства

Княгиня Ольга була далекоглядним політиком. У своїх подорожах вона знайомилася з життям інших держав і намагалася перейняти те, що здавалося їй сприяють розвитку Русі. Так, в 955 р вона вирушила до Константинополя, щоб більше дізнатися про християнської релігії. Ольга розуміла, що християнство – саме та віра, яка зможе зіграти велику роль в подальшому згуртуванні Київської Русі, допоможе зміцнити князівську владу.

Греки взяли руську княгиню з пошаною. Думка про те, що християнство може поширитися на Русі, і Візантія придбає необмежений вплив на молоду державу, припала їм до вподоби. Сам патріарх розмовляв з Ольгою, розповів про життя і смерті Христа, про його вченні, здійснив обряд хрещення.

Хрещеним батьком руської княгині став імператор Костянтин Багрянородний, який влаштував в її честь багатий бенкет, подарував їй багато золотих червінців. Легенда свідчить, що він був вражений красою і розумом Ольги, навіть зробив їй пропозицію про вступ в шлюб. Однак княгиня, отдар дорогими хутрами, пропозиція ввічливо відхилила. Наскільки правдива легенда – невідомо: адже Ольга до моменту поїздки до Константинополя була вже далеко не молода. Однак саме її виникнення говорить про те, як шанували і поважали княгиню русичі.

Ольга намагалася і Святослава схилити до прийняття нової релігії, однак він не послухав її порад. Втім, той факт, що Ольга стала християнкою, ще зіграв свою роль: в майбутньому, коли князь Володимир задумає хрестити Русь, він згадає про приклад своєї бабки Ольги.

Померла Ольга в 969 році, за 3 роки до смерті віддалившись від справ і передавши кермо влади синові Святославу.

Підсумки правління

Здавалося б, правління Ольги почалося з досить жорстоких дій з її боку. Однак ненависті до неї у народу не залишилося, навпаки, її довго пам’ятали як Ольгу Мудру. Стан, в якому дісталося їй князівство, вимагало прийняття негайних і рішучих заходів. Оселити мир в своєму князівстві, Ольга зайнялася його благоустроєм. При ній не було кровопролитних воєн, процвітала торгівля, зростали міста. Гірко оплакував народ сувору, але справедливу правительку, при якій 20 років жила Русь мирним життям.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Говерла