Героїзм захисників Білорусі в перші місяці війни

Вже в перші дні війни німецькі війська зустріли наполегливий опір військ Червоної Армії. В історію увійшли численні приклади героїзму, мужності й самопожертви радянських командирів і солдатів. До останнього захищали свої позиції воїни-прикордонники під командуванням М. К. Ішкова, А. М. Кіжеватова, В. Р. Тихонова, В. М. Усова. Сміливість і самовідданість виявили льотчики С. М. Гудімов, А. С. Данилов, Д. В. Кокорев, П. С. Рябцев, які в перший день війни таранили ворожі літаки. Екіпажі бомбардувальників А. С. Маслова, Н. Ф. Гастелло та інших вчинили наземні тарани.

22 червня 1941 р. 15 радянських льотчиків здійснили таран ворожих літаків. За роки війни таранили ворожі літаки 561 льотчик-винищувач, 19 екіпажів штурмовиків, 18 бомбардувальників, 33 льотчика здійснили таран двічі, лейтенант А.с Хлобистов — тричі, лейтенант Б. Ковзан — чотири рази. Тільки близько 400 льотчиків змогли посадити свої підбиті літаки або врятуватися на парашуті. Інші загинули.

Легендою про мужність і стійкості стала в історії війни оборона Брестської фортеці. Перебуваючи в оточенні, невеликий гарнізон при . хватці озброєння і боєприпасів майже місяць, з 22 червня по 20 липня 1941 р., бився проти багаторазово переважаючих сил ворога. Герої стояли до останнього. Про їх мужність, людській гідності, вірності військовому обов’язку говорять залишені ними написи на стінах: «Помремо, але з фортеці не підемо!», «Я вмираю, але не здаюся. Прощай. Батьківщина. 20.VII.41 р.». В історію навічно вписані імена захисників: полкового комісара Е. М. Фоміна, лейтенанта А. Ф. Наганова, майора П. М. Гаврилова, капітана Ст. Ст. Шабловского.

22-26 червня 1941 р. бій взяли бійці 86-го Серпневого прикордонного загону, які командував 24-річний лейтенант В. М. Усов. У перший день застава 10 годин відбивало атаки переважаючих сил противника, під час однієї з яких командир героїчно загинув. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу (1965). У Гродно мужньому воїну поставлений пам’ятник. Село Вулька Драгунская, поруч з якою було застава, сьогодні носить назву Усово. Його іменем названі прикордонна застава в Гродненській області, вулиці в Гродно і на батьківщині. 22 червня 2004 р. в Гродно Президент Республіки Білорусь А. Р. Лукашенко відкрив меморіальний комплекс всім героям-прикордонникам.

Першим відчутним контрударом військ Червоної Армії стало наступ 63-го стрілецького корпусу під командуванням JI. Р. Петровського на Бобруйському напрямку 13 липня — 17 серпня 1941 р., що призвело до тимчасового звільнення Жлобина і Рогачова. З 3 по 26 липня 1941 р. йшли напружені бої в районі Могильова, який стійко обороняли військові частини Західного фронту і бійці загонів народного ополчення. Безпосередню оборону міста вела 172-я стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора М. Т. Романова. Протягом двох тижнів вона тримала оборону біля села Буйничи. Найбільш жорстокі бої відбувалися 12 липня, коли супротивник направив на Буйничское поле 70 танків. Битва тривала 14 годин. Під час її радянські воїни знищили 39 танків і відбили кілька атак противника. Жорстокі бої відбувалися і в наступні дні. Свої позиції воїни утримували до 26 липня. Бої під Могилевом стали значним внеском у зрив плану «блискавичної війни».

Трагедію захисників літа 1941 р. важко навіть уявити. Війська Червоної Армії понесли величезні втрати. Лише за перші 18 днів боїв з 44 піхотних і танкових дивізій Західного фронту, які вступили в війну, 24 були розгромлені, 20 втратили від 30 до 90 % сил і матеріальних ресурсів. Війська Західного фронту втратили 417 790 осіб.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Битва на Калці