Друга Світова війна в Північній Африці і Середземномор’ї

Після вступу 10 червня 1940 р Італії у війну італійські війська почали бойові дії за контроль над Середземномор’ям, Північної і Східної Африкою. Італійська авіація завдала ударів по британським базам на Мальті і в Кенії. На початку липня італійські війська вторглися з території Ефіопії і Сомалі в британські колонії Кенію і Судан. 3 серпня 1940 року вони увійшли в Британське Сомалі. Користуючись чисельною перевагою, вони зможуть витіснити британські і південноафриканські війська через протоку в британську колонію Аден. У вересні італійці з території Лівії вступили в британський Єгипет. Зайнявши 16 вересня Сіді-Баррані, вони зупинилися, а англійці відійшли до Мерса-Матрух.

Після капітуляції Франції адміністрації деяких французьких колоній відмовилися визнати вішистського уряд. У Лондоні генерал Де Голль сформував рух «борців Франція”, не визнало капітуляцію. Загони «борються Франції» разом з британськими збройними силами почали боротьбу з вішистського військами за французькі колонії. До вересня 1941 р їм вдається мирним шляхом встановити контроль практично над всією Французької Екваторіальної Африкою. 24 вересня британсько-французькі війська зазнали поразки від вішистського військ в Сенегалі, однак в листопаді їм вдалося захопити Габон. 27 жовтня в Браззавілі був створений вищий орган управління французькими територіями, зайнятими військами Де Голля – Рада оборони імперії.

Щоб поліпшити своє становище в Середземномор’ї, Муссоліні прийняв рішення захопити Грецію. Після відмови грецького уряду пропустити італійські війська на свою територію 28 жовтня 1940 р Італія починає наступ. Італійцям вдалося захопити частину грецької території, проте к 8 листопада вони були зупинені, а 14 листопада грецька армія перейшла в контрнаступ, повністю звільнила територію країни і вступила в Албанію (окуповану Італією ще в квітні 1939 г.).

У листопаді 1940 р англійська авіація завдала удару по італійському флоту в Таранто, що вкрай ускладнило морські перевезення вантажів для італійських військ у Північній Африці. Скориставшись цим, 9 грудня 1940 англійські війська перейшли в наступ в Єгипті, в січні зайняли всю Киренаику і до лютого 1941 р вийшли в район Ель-Агейла.

На початку січня англійці також почали наступ в Східній Африці. Відбивши 21 січня біля італійців Кассалу, вони вторглися з Судану в Еритрею, захопили Ке- рен, Асмеру і порт Массава. У лютому британські війська з Кенії увійшли в Італійське Сомалі, 25 лютого зайняли порт Могадішо, а потім повернули на північ і вступили в Ефіопію. Разом з англійськими військами в Ефіопію прибув скинутий італійцями в 1936 році імператор Хайле Се ласо, а до англійців приєдналися численні загони ефіопських партизан. 6 квітня британські та ефіопські війська зайняли столицю Ефіопії Аддіс-Абеби. У березні англійський десант висадився в Британському Сомалі і завдав там поразку італійцям. Італійська колоніальна імперія в Східній Африці припинила існування.

У березні 1941 р в морській битві біля о-ва Крит англійці завдали чергової поразки італійському флоту. 2 березня в Греції почали висадку англійські і австралійські війська. Італійські війська зробили відчайдушний наступ проти греків, проте в ході шестиденних запеклих 94 боїв зазнали повної поразки і до 26 березня змушений ^ були відійти на вихідні позиції.

Зазнавши цілковитої поразки на всіх фронтах, Муссоліні змушений був просити допомоги у Гітлера. У лютому 1941 року в Лівії прибув німецький експедиційний корпус «Африка» під командуванням генерал-лейтенанта Ервіна Ромме, ля. 31 березня 1941 р італо-німецькі війська перейшли в наступ, відбили в англійців Киренаику і вийшли до межі, ЦАМ Єгипту, після чого фронт в Північній Африці стабілізувався до листопада 1941 р

До літа 1941 р значно покращився стан англійських сил в Північній Африці. Цьому в значній мірі сприяло повної поразки італійців в Ефіопії. Британське командування тепер отримало можливість перекинути сили зі Східної Африки в Північну. Використовуючи вигідну обстановку, англійські війська 18 листопада 1941 р перейшли в наступ. Німці спробували нанести контрудар, проте він закінчився провалом. Англійці деблокували Тобрук і, розвиваючи наступ, зайняли Ель-Газаль, Смикну і Бенгазі. До січня англійці знову оволоділи Кіренаїкою. В результаті настання англійські війська виявилися розосередженими на величезному просторі, чим і скористався Роммель.

21 січня італо-німецькі війська перейшли в контрнаступ, прорвали англійську оборону, кинулися на північний схід і були зупинені лише у Ель-Газаля. Фронт знову стабілізувався на 4 міс. 26 травня 1942 р італо-німецькі війська відновили наступ в Лівії. Англійці зазнали великих втрат і знову були змушені відступати. 21 червня капітулював Тобрук. 8 листопада 1942 англійці і американці висадилися у Французькій Північній Африці. На наступний день головнокомандувач вішистського силами в Північній Африці Франсуа Дарлан домовився з американцями про припинення вогню і взяв на себе всю повноту влади в Алжирі і Марокко. Дарлан став активно співпрацювати з антигітлерівської коаліцією. У відповідь німці зайняли південну частину Франції і почали перекидання військ в Туніс. 13 листопада війська антигітлерівської коаліції починають наступ на Туніс з Алжиру, в цей же день англійці звільняють Тобрук. Італо-німецькі війська виявилися затиснутими між двох угруповань військ союзників. Але через складні метеорологічні умови лінія фронту стабілізувалася до лютого 1943 р

 

Тим часом англійська армія перейшла в наступ в Лівії. Що знаходилися тут італо-німецькі війська не змогли втриматися у Ель-Аламейна і до лютого 1943 р несучи великі втрати, відступили в Туніс. 20 березня об’єднані англо-американські війська перейшли в наступ в глиб території Тунісу. Італо-німецьке командування намагалося евакуювати свої війська в Італію, проте на той час британський флот повністю опанував Середземномор’ям і перерізав всі шляхи до відступу. 13 травня італо-німецькі війська капітулювали.

 

10 липня 1943 союзники висадилися в Сицилії. Знаходяться тут італійські війська здалися майже без бою, а опір надав німецький 14-й танковий корпус. 22 липня американські війська захопили м Палермо, і німці відступили на північний схід острова до Мессинську протоки. ДО 17 серпня німецькі частини, втративши всю бронетехніку і важке озброєння, переправилися на Аппеннінскій п-в. Одночасно з висадкою на Сицилії сили «Вільної Франції» висадилися на Корсиці. Поразка італійської армії різко погіршило становище в країні. Виросло невдоволення режимом Муссоліні. Король Віктор Еммануїл III прийняв рішення заарештувати Муссоліні і поставити на чолі країни уряд маршала Бадольо.

 

У вересні 1943 р англо-американські війська висадилися на півдні Аппеннінского п-ва. Маршал Бадольо підписав з ними перемир’я і оголосив про вихід Італії з війни. Однак, скориставшись замішанням союзників, Гітлер звільнив Муссоліні, і на півночі країни було створено маріонеткову державу Республіка Сало.

 

Восени 1943 року війська США і Великобританії просувалися на північ. 1 жовтня союзниками і італійськими партизанами був звільнений Неаполь, к Детально 15 листопада союзники прорвали оборону німців на р. Волтурно і форсували її. До січня 1944 союзники досягли німецьких укріплень «Зимової Лінії» в районі Монте-Кассіно і р. Гарільяно. У січні, лютому і березні 1944 року вони три рази атакували німецькі позиції з метою прорвати оборону на р. Гарільяно і увійти в Рим, але через погіршилася погоди, сильних дощів їм це не вдалося, і лінія фронту стабілізувалася до травня. Водночас 22 січня союзники висадили війська в Анціо, на південь від Риму. В Анціо німці робили безуспішні контратаки. До травня погода покращилася, і 11 травня союзники завдали удару, прорвали оборону німецьких військ в Монте-Кассіно і 25 травня з’єдналися з висаджених раніше десантом у Анціо. 4 червня 1944 союзники звільнили Рим.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Ластівчине гніздо