Держава Русь

Давньоруську державу можна охарактеризувати як ранньофеодальну монархію. На чолі держави стояв великий князь київський. Його брати, сини і дружинники здійснювали управління країною, суд, збір данини і мит. Доходи князів та їх наближених тоді ще багато в чому визначалися даниною з підлеглих племен, можливістю її вивезення в інші країни для продажу. Перед молодою державою стояли великі зовнішньополітичні завдання, пов’язані із захистом його кордонів: відбиття набігів кочівників-печенігів (з 30-х рр. XI ст.- половців), боротьба з експансією Візантії, Хозарського каганату, Волзької Болгарії. Саме з цих позицій слід розглядати внутрішню і зовнішню політику київських великих князів.

Історія Київської Русі, хронологічні рамки якої більшість істориків визначають як IX – початок XII ст., Умовно може бути розділена на три великі періоди.

  • Перший (IX – середина X ст.) – час перших київських князів;
  • другий (друга половина X – перша половина XI ст.) – час Володимира I і Ярослава Мудрого, епоха розквіту Київської держави;
  • третій (друга половина XI – початок XII ст.) – перехід до територіально-політичної роздробленості або до роздріблених порядків.
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Волынское княжество