Білоруська наступальна операція «Багратіон» (23 червня – 29 серпня 1944)

До літа 1944 року на советcко-німецькому фронті склалося сприятливе положення для наступальних дій Червоної Армії, яка міцно утримувала стратегічну ініціативу. Перед радянськими військами було поставлено завдання розгромити центральну угруповання німецьких військ – групу армій «Центр», звільнити Білорусь і вийти до державного кордону СРСР.

Білоруська наступальна операція за своїми масштабами, кількістю які брали участь в ній сил є однією з найбільших не тільки у Великій Вітчизняній, а й у Другій світовій війні. Ця операція отримала кодову назву «Багратіон». На першому її етапі – з 23 червня по 4 липня 1944 року – були успішно проведені Витебско-Оршанская, Могилевська, Бобруйська і Полоцька операції, була оточена мінська угруповання ворога. На другому етапі – з 5 липня по 29 серпня 1944 року – були здійснені Шяуляйський, Вільнюська, Каунаська, Білостоцька і Люблін-Брестська операції.

З урахуванням додаткових резервів, отриманих в ході боїв, в операції «Багратіон» по обидва боки брали участь понад 4 млн осіб, було задіяно близько 62 тис. Знарядь, понад 7100 літаків.

Лінія фронту на білоруській ділянці до початку операції «Багратіон» проходила на схід від Полоцька, Вітебська, Орші, Могильова, Жлобина, на захід від Мозиря і далі вздовж річки Прип’ять до Ковеля. Вона обгинала Білорусь з півночі і півдня майже по всій її території.

Цей гігантський виступ мав надзвичайно важливе стратегічне значення в системі оборони німецьких військ. Він захищав їх головні стратегічні напрямки (Східно-Прусська і Варшаві ко-Берлінське) і забезпечував стійке положення групи армій в Прибалтиці.

На території Білорусі німецькі агресори створили потужну глибоку (до 270 км) лінію оборони «Фатерланд» ( «Вітчизна»), Самоназва цієї лінії підкреслювало, що від її потужності залежить доля Німеччини. Спеціальним наказом А. Гітлера міста Вітебськ, Орша, Могильов, Бобруйськ, Борисов, Мінськ оголошувалися фортецями. Командувачі цих фортець давали фюреру письмові зобов’язання утримувати їх до останнього солдата. Тут була сконцентрована група армій «Центр», частина правофлангових з’єднань групи армій «Північ» і лівофлангових з’єднань групи армій «Північна Україна» – всього 63 дивізії і 3 бригади, в яких налічувалося понад 1200 тис. Чоловік, 9500 гармат і мінометів, 900 танків і штурмових гармат, близько 1300 літаків.

Удар по центральній угрупованню ворога на фронтовий лінії протяжністю 700 км наносили чотири фронти: 1-й Прибалтійський під командуванням генерала армії І. X. Баграмяна. 1, 2, 3-й Білоруські фронти під командуванням генерала армії К. К. Рокоссовського, генерал-полковників Г. Ф. Захарова, І. Д. Черняховського. Їхні об’єднані сили налічували но до військами 3-го Білоруського фронту 25-27 червня 1944 р оточили і розгромили вітебську угруповання гітлерівців у складі 5 дивізій. 26 червня 1944 року було звільнено Вітебськ, 28 червня – Лепель. Противник зазнав значних втрат (20 тис. Солдатів і офіцерів були вбиті і більше 10 тис. Взято в полон).

26 червня 1944 війська 3-го Білоруського фронту ліквідували потужний вузол оборони ворога близько Орші, звільнили Дубровно, Сінний, Толочин. Одночасно війська 2-го Білоруського фронту розгорнули операції на Могильовському напрямку. Вони прорвали потужну оборону противника і оволоділи Могилевом, Шклов, Биховом, Клічевом. На цій ділянці дислокувалися головні сили 4-ї німецької результаті Бобруйської операції війська 1-го Білоруського фронту к Детально 29 червня 1944 р ліквідували угруповання ворога в складі шести дивізій. На поле бою гітлерівці залишили 50 тис. Чоловік убитими. У полон було захоплено 23 680 солдатів і офіцерів.

Таким чином, за шість днів наступу під ударами радянських військ чотирьох фронтів потужна ворожа оборона на просторі між Західною Двіною і Прип’яттю впала. Були звільнені сотні населених пунктів, в тому числі міста Вітебськ, Орша, Могильов, Бобруйськ.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Князь Дмитро Донський