Процедури в мові Паскаль

Процедури в Паскалі:

Процедури в Паскалі мають свої вхідні та вихідні дані (як і основна програма). Тобто процедура – це маленька підпрограма у великій програмі. Синтаксис схожий на синтаксис всієї програми:

procedure <імяПроцедури> (<параметри_значенія>;

var: <параметри_переменние>);

begin

<Оператори>

end;

параметри_значенія – це те, що увійде в процедуру і не змінитися там, а

параметри_переменние – будуть на виході, відповідно, вони можуть бути змінними. Ми їх просто візьмемо і будемо далі використовувати в програмі.

Спочатку ми описуємо всю процедуру в Паскалі, створюємо її в коді програми.

Потім там, де вона нам буде потрібно, викликаємо її.

Подивимося приклад з простою процедурою складання:

var a, b, c: integer;

procedure sum (x, y: integer; var z: integer);

begin

z: = x + y;

end;

begin

write ( ‘Введіть два цілих числа:’);

readln (a, b);

sum (a, b, c);

writeln (c);

end.

Як бачите, ми створили три змінних в нашій основній програмі (a, b, c).

Створили процедуру sum, в якій є параметри значення x і y. Так як вони будуть використовуватися тільки усередині процедури, перед ними var не пишеться, але після них обов’язково слід крапка з комою.

Параметр змінна всього одна (z). Її ми вже оголошуємо, як var, так як далі буде використовувати її у всій нашій програмі, а не тільки в процедурі.

Далі йде програма і в якийсь момент, ми викликаємо процедуру sum і в дужки вписуємо і параметри значення і параметри змінні. Ми могли їх задати самі цифрами в програмі, могли їх ще якось отримати, але в даному випадку, попросили користувача вписати їх.

Тобто можна було б викликати процедуру в Паскалі і так: sum (15, 10, c); І тоді всередині процедури було б z = x + y або (15 + 10). «Z» прирівнюється до нашої зовнішньої змінної «c» з усієї програми, доданої при виклику процедури: z = 15 + 10 = 25 = c. І далі з цією «с» можна робити все що завгодно, виводити, кудись ще вписувати, ставити в умови і т.д.

ПОДІЛИТИСЯ: