Поняття інформаційної системи

Зміст даної глави присвячено однією з найважливіших прикладних областей інформатики – інформаційним системам. У широкому сенсі інформаційною системою можна назвати будь-яку організаційну структуру, завдання якої полягає в роботі з інформацією, наприклад бібліотеку, довідкову службу залізниць, установа ЗМІ (редакцію газети, телецентр, радіостудії). У цьому сенсі інформаційними системами є всі підрозділи управлінської структури підприємства: бухгалтерія, відділ кадрів, відділ науково-технічної інформації та ін.
Приклади можна продовжити. Всі ці служби існували і до появи комп’ютерів, існують і зараз. Різниця в тому, що раніше вони використовували «паперові» технології роботи з інформацією, прості засоби механізації обробки даних, а зараз все ширше застосовують комп’ютери.
В основі будь-якої інформаційної системи лежить структурований набір даних – структура даних (рис. 5.1). Для забезпечення функціонування ІС повинні існувати засоби підтримки, які діляться на системні і користувальницькі. Призначення системних засобів – забезпечення збереження даних, їх оновлення та захисту. Призначення користувальницьких засобів (додатків) – забезпечення зручності роботи кінцевих користувачів, т. Е. Тих людей, в інтересах яких створена інформаційна система.

Весь процес прийому до університету розглядається як система під назвою «Приймальня кампанія в університет». Її підсистемами є «Приймальна комісія» і «Абітурієнти». Інформаційна система є підсистемою приймальної комісії.
Основна функція інформаційної системи – забезпечити зберігання та оперативну обробку всієї інформації, що надходить в ході приймальної кампанії, а також підготовку документів: списків, довідок, відомостей, звітів тощо. У колишні часи вся ця рутинна робота виконувалася вручну, тепер її практично у всіх вузах виконують за допомогою комп’ютерних інформаційних систем. Відзначимо, що інформаційна система «сама» ніяких рішень про зарахування до вузу не приймає. Вона лише сприяє в цьому членам приймальної комісії.
Класифікація ІС по технічних засобах
Численні і різноманітні інформаційні системи, які існують сьогодні, можна класифікувати за різними ознаками. Перша ознака класифікації – по використанню технічних засобів. Найпростіша ІС працює на одному комп’ютері. Вся інформація зосереджена в пам’яті цієї машини, і на ній же функціонує все програмне забезпечення системи.
Інший варіант – ІС на базі локальної мережі. Зазвичай це інформаційні системи, обслуговуючі установа, підприємство, фірму. У такій системі циркулює інформація може передаватися по мережі між різними користувачами; різні частини загальнодоступних даних можуть зберігатися на різних комп’ютерах мережі.
І нарешті, третій варіант – це ІС, існуючі на базі глобальних комп’ютерних мереж. Всі відомі вам служби Інтернету можна розглядати як такі. Найбільш масштабною з них є World Wide Web. Проте існує безліч глобальних інформаційних систем не загальної, а обмеженого доступу і масштабу – це корпоративні системи. Вони можуть об’єднувати між собою локальні мережі підприємств одного відомства і сприяти їх загальному ефективному управлінню в рамках регіону, міністерства та ін. Якщо вам доводилося купувати залізничні або авіаквитки на далекі відстані, то, значить, ви користувалися послугами транспортної інформаційної системи, що працює на базі спеціалізованої глобальної мережі.
Класифікація ІС за призначенням
Тепер розглянемо інший принцип класифікації інформаційних систем – за призначенням, т. Е. По виконуваних функцій. Найбільш старим і традиційним видом ІС є інформаційно-довідкові або інформаційно-пошукові системи (ІПС). Основна мета у використанні таких систем – оперативне отримання відповідей на запити користувачів в діалоговому режимі. Характерною властивістю для ІПС є великий обсяг збережених даних, їх постійна оновлюваність. Зазвичай користувач бажає швидко отримати відповідь на свій запит, тому якість системи багато в чому визначається швидкістю пошуку даних і видачі відповіді.
При роботі ІПС не використовуються складні методи обробки даних. Сховище інформації, з якою працює ІПС, називається базою даних. Прикладом довідкової системи є ІПС великої бібліотеки, що дозволяє визначити наявність в бібліотеці потрібної книги або призвести добірку літератури по заданій тематиці. Пошукові сервери Інтернету – це інформаційно-довідкові системи мережевих ресурсів.
Інший тип інформаційних систем – керуючі системи. Основне призначення таких систем – вироблення керуючих рішень. Керуючі системи бувають або повністю автоматичними, або автоматизованими.
Системи автоматичного управління (САУ) працюють без участі людини. Це системи управління технічними пристроями, виробничими установками, технологічними процесами. Наприклад, САУ використовуються для керування роботою прискорювачів елементарних частинок у фізичних лабораторіях, роботою хімічного реактора або автоматичною лінією на виробничому підприємстві. У таких системах реалізована кібернетична схема управління зі зворотним зв’язком, наведена на рис. 2.3 в §6. Роль системи управління виконує комп’ютер, який працює за програмою, складеною програмістами.
Управління в САУ відбувається в режимі реального часу. Це означає, що керуючі команди повинні вироблятися синхронно з керованим фізичним процесом. Тому із зростанням швидкості роботи керованого об’єкта повинна підвищуватися швидкодію керуючого комп’ютера.
Автоматизовані системи управління (АСУ) можна назвати людино-машинними системами. У них комп’ютер виступає в ролі помічника людини-керуючого. В АСУ завдання комп’ютера складається в оперативному наданні людині необхідної інформації для прийняття рішення. При цьому комп’ютер може виконувати досить складну обробку даних на підставі закладених у нього математичних моделей. Це можуть бути технологічні або економічні розрахунки.
Звичайно, в АСУ теж є обмеження на час отримання відповіді від комп’ютера на запити користувачів. Але ці обмеження не такі жорсткі, як в автоматичних системах. Часто в автоматизованих системах управління в якості підсистеми присутні ІПС. Великі АСУ забезпечують управління підприємствами, енергосистемами і навіть цілими галузями виробництва.
Ще одним видом інформаційних систем є навчальні системи на базі комп’ютера. Найпростіший варіант такої системи – навчальна програма на ПК, з якою користувач працює в індивідуальному режимі. Існує безліч таких програм практично з усіх шкільних предметів і ряду курсів професійного навчання. Більш складними є системи, що використовують можливості комп’ютерних мереж. У локальній мережі можна організовувати навчання з елементами взаємодії учнів, використовуючи змагальну форму або форму ділової гри.
Найбільш складними і масштабними навчальними системами є системи дистанційного навчання, що працюють в глобальних мережах.
Дистанційна освіта називають освітою XXI століття. Вже існують дистанційні відділення при багатьох провідних вузах країни, формується міжнародна система дистанційної освіти. Такі системи відкривають доступ до якісної освіти для всіх людей, незалежно від їх місця проживання, віку, можливих фізичних обмежень. Високошвидкісні системи зв’язку у поєднанні з технологією мультимедіа дозволяють організовувати навчання в режимі реального часу (on line), проводити дистанційні лекції, семінари, конференції, приймати заліки та іспити.
І нарешті, приділимо увагу експертним системам – заснованим на моделях знань у певних предметних областях. Експертні системи відносяться до розділу інформатики, який називається «Штучний інтелект». Експертна система містить в собі знання висококваліфікованого фахівця в певній предметній області та використовується для консультацій користувача, для допомоги у прийнятті складних рішень, для вирішення погано формалізованих задач. Прикладами проблем, які вирішуються за допомогою експертних систем, є: встановлення діагнозу хворого; визначення причин несправності складної техніки (наприклад, космічного корабля); рекомендації з ліквідації несправності; визначення ймовірних наслідків прийнятого керуючого рішення і т. д. Подібно ІПС, експертні системи часто входять до складу АСУ в якості підсистем.
Список розглянутих нами інформаційних систем далеко не повний. У § 30 буде розказано про геоінформаційні системи (ГІС). Існують ще автоматизовані системи наукових досліджень (АСНІ), системи автоматизації проектування (САПР) та інші. Описувати все докладно в рамках шкільного підручника не представляється можливим.

Посилання на основну публікацію