Мови програмування

Мова програмування – це система знаків, яка використовується для написання комп’ютерних програм.

Мови програмування класифікуються залежно від самих різних критеріїв. Але найчастіше вони поділяються на мови високого і низького рівня. Чим ближче мову до природної мови, тим більше вели його шанси потрапити в категорію мов високого рівня. І навпаки, якщо мова ближче до машинних командам, в цьому випадку його називають мовою низького рівня.

Так наприклад мови програмування Асемблер і Автокод є мовами низького рівня, тому що їх оператори – це вищезгадані машинні команди. Ці мови, як і всі мови низького рівня, орієнтовані по певний вид ПК. Такі мови ще часто іменуються машинно-орієнтованими.

Тепер наведемо приклад мов, які відносять до мов високого рівня: Алгол, Кобол, Фортран, Паскаль, Бейсік і інші. Ці мови в більшості своїй призначені для вирішення певних математичних, економічних та інших завдань. Вони не є машинно-залежними тому, що вони не орієнтуються на певну систему команд. Але при цьому слід згадати, що такі мови займають більшу кількість пам’яті, і з цієї причини їх команди виконуються повільніше.
Особливість мов високого рівня полягає в тому, що обчислювальна машина не розпізнає написаних на ньому програм, адже їй доступні лише машинні команди. З цієї причини потрібні спеціальні програми-транслятори, які здійснюють переклад.

Крім цього мови поділяють також на покоління: перше, друге, третє, четверте, п’яте.

До першого покоління відносяться мови з ручним керуванням пам’яті, які, природно, є машіннооріентірованнимі.

До другого покоління відносяться мови, іменовані автокод.

До третього покоління належать мови такі як Бейсік і Паскаль, які використовуються для створення загальних прикладних програм.

Четверте покоління включає вдосконалені мови для роботи з БД.

Ну і мови п’ятого покоління – це найбільш вдосконалені, візуальні, орієнтовані об’єктно, такі як: Пролог, Visual і т д.

Ще на початку створення перших обчислювальних машин було створено понад 2000 різноманітних мов програмування і по сей день це цифра продовжує зростати. Одними мовами користуються одиниці (це як правило самі розробники), інші стають предметом користування для мільйонів, але так чи інакше вони є невід’ємною частиною інформаційних технологій.

Посилання на основну публікацію