Періодичний закон Менделєєва

У 1871 році був сформульований періодичний закон Менделєєва. До цього часу науці було відомо 63 елемента, і Дмитро Іванович Менделєєв упорядкував їх на основі відносної атомної маси. Сучасна періодична таблиця значно розширилася.

Історія

У 1869 році, працюючи над підручником хімії, Дмитро Менделєєв зіткнувся з проблемою систематизації матеріалу, накопиченого за багато років різними вченими – його попередниками і сучасниками. Ще до роботи Менделєєва робилися спроби систематизувати елементи, що послужило передумовами розробки періодичної системи.

Менделєєв упорядкував елементи по відносною атомною масою, розташувавши їх в порядку зростання. Всього вийшло дев’ятнадцять горизонтальних і шість вертикальних рядів. Це була перша редакція періодичної таблиці елементів. З цього починається історія відкриття періодичного закону.

Вченому знадобилося майже три роки, щоб створити нову, більш досконалу таблицю. Шість стовпців елементів перетворилися в горизонтальні періоди, кожен з яких починався лужним металом, а закінчувався неметаллом (інертні гази ще не були відомі). Горизонтальні ряди утворили вісім вертикальних груп.

На відміну від своїх колег Менделєєв використовував два критерії розподілу елементів:

  • атомну масу;
  • Хімічні властивості.

Виявилося, що між двома цими критеріями простежується закономірність. Після певної кількості елементів зі зростаючою атомною масою, властивості починають повторюватися.

Спочатку теорія не виражалася математично і не могла повністю підтвердитися експериментально. Фізичний сенс закону став зрозумілий тільки після створення моделі атома. Сенс полягає в повторенні структури електронних оболонок при послідовному збільшенні зарядів ядер, що відбивається на хімічних і фізичних властивостях елементів.

Закон

Встановивши періодичність змін властивостей зі збільшенням атомної маси, Менделєєв в 1871 році сформулював періодичний закон, що став основоположним в хімічній науці.

Дмитро Іванович визначив, що властивості простих речовин перебувають у періодичній залежності від відносних атомних мас.

Наука XIX століття не володіла сучасними знаннями про елементи, тому сучасне формулювання закону дещо відрізняється від менделєєвської. Однак суть залишається незмінною.

З подальшим розвитком науки було вивчено будову атома, що вплинуло на формулювання періодичного закону. Відповідно до сучасного періодичного закону властивості хімічних елементів залежать від зарядів атомних ядер.

Таблиця

З часів Менделєєва створена ним таблиця значно змінилася і стала відображати практично всі функції і характеристики елементів. Уміння користуватися таблицею необхідно для подальшого вивчення хімії. Сучасна таблиця представлена ​​в трьох формах:

  • коротка – періоди займають по два рядки, а водень часто відносять до 7 групі;
  • довга – ізотопи і радіоактивні елементи винесені за межі таблиці;
  • наддовга – кожен період займає окремий рядок.

Коротка таблиця – найбільш застарілий варіант, який був скасований в 1989 році, але як і раніше використовується в багатьох підручниках. Довга і Наддовгих форми визнані міжнародним співтовариством і використовуються по всьому світу. Незважаючи на встановлені форми, вчені продовжують удосконалювати періодичну систему, пропонуючи новітні варіанти.

Що ми дізналися?

Періодичний закон і періодична система Менделєєва були сформульовані в 1871 року. Менделєєв виявив закономірності властивостей елементів і упорядкував їх на основі відносної атомної маси. Із зростанням маси змінювалися, а потім повторювалися властивості елементів. Згодом таблиця була доповнена, а закон скоригований відповідно до сучасними знаннями.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Теорія Арреніуса