Кадмій і ртуть

 

Кадмій – елемент XII групи періодичної таблиці Менделєєва Д. І.. Це сріблясту речовину, дуже тверда з блакитним блиском. Дуже м’який, тягучий і ковкий метал. Добре полірується й прокочується в листи. Дуже стійкий у сухому повітрі. У вологому – тьмяніє, при нагріванні легко реагує з O2, S, P, Hal.

З неметалами такими як, N2, C, Si, B, кадмій не вступає в реакцію. При реакції з парами води виділяється водень.

Окислюється у водному розчині катіонами деяких металів (Cu (II), Fe(III)).

Із лугами в реакцію не вступає.

Кислоти розчиняють кадмій з утворенням солей цього металу.

Основне застосування кадмію: виробництво хімічних джерел струму. Електроди з кадмію використовують в батареях і акумуляторах.

 

Ртуть.

 

Ртуть – це єдиний рідкий при кімнатній температурі метал, замерзає лише при сильному морозі. Ртуть – один із семи металів, відомих із прадавніх часів.

Крім того, її дуже легко виділити з основного мінералу – сульфіду (кіноварі), при випалюванні якого йде реакція:

 

HgS + O2 = Hg + SO2.

 

Щільність ртуті настільки велика (13,6 г/см3), що відро з ртуттю звичайна людина навіть не відірве від підлоги.

Хімічна активність ртуті невелика. У сухому повітрі (або кисні) вона при кімнатній температурі зберігає свій блиск необмежено довго.

При реакції з воднем може утворювати з’єднання 2: оксид чорний (I) Hg2O (з’являється при впливі озону) і червоний оксид (II) HgO (утворюється при нагріванні на повітрі). Гідроксид ртуті практично не утворюється.

При взаємодії з металами утворюються амальгами. З сірчистих сполук найважливішим є HgS.

З Hal ртуть з’єднується при нагріванні, утворюючи майже недиссоциирующие, в більшості отруйні сполуки типу HgX2. Розчиняється тільки в царській горілці, і гарячої концентрованої азотної та сірчаної кислоти.

Солі погано розчиняються у воді. Добре розчинний нітрат Hg(NO3)2.

Отримання ртуті.

 

Окислювальний випал ртуті:

 

HgS + О2 = Hg + SO2.

ПОДІЛИТИСЯ: