Гідроліз солей: сутність, реакції, приклади

Гідроліз в широкому сенсі слова – це реакції обмінного розкладання між різними хімічними речовинами і водою. У чому суть гідролізу, і які реакції іонного обміну існують?

Сутність гідролізу солей

Гідролізом солей називається обмінна взаємодія солі з водою, що призводить до утворення слабкого електроліту. Можливість і характер протікання гідролізу визначається природою основи і кислоти, з яких утворена сіль.

Слово «гідроліз» походить від двох грецьких слів «вода» і «розкладання»

З точки зору електролітичної дисоціації сутність гідролізу в тому, що іони солі з’єднуються з водневими або гідроксильних іонами води (іноді і з тими і з іншими одночасно).

Якщо при цьому утворюється слабкий електроліт, то рівновага реакції іонного обміну в розчині зсувається в бік протікання гідролізу. Порушується рівновага реакції електролітичної дисоціації води і відбувається зміна характеру середовища розчину (з’являється надлишок іонів H + або OH- згідно іонного добутку води).

Реакції гідролізу солей

Якщо слабкого електроліту в результаті взаємодії з водою не утвориться, то реакція гідролізу просто не йде. Це відбувається в тому випадку, якщо сіль утворена катіоном сильної основи і аніоном сильної кислоти (наприклад NaCl, K2SO4, NaNO3). Їх водні розчини нейтральні (pH = 7):

NaNO3 + H2O = (не йде) NaOH + HNO3 – реакція не йде

У всіх інших випадках реакція гідролізу йде:

сіль утворена катіоном слабкої основи і аніоном сильної кислоти: наприклад, солі хлорид амонію NH4Cl, нітрат цинку Zn (NO3) 2. Їх водні розчини мають кислу реакцію (pH менше 7).

Приклад гідролізу солей хлориду амонію:

NH4Cl + H2O = NH4OH + HCl
NH4 + Cl + H2O = NH4OH + H + Cl

NH4 + H2O + NH4OH + H

NH4OH – слабкий електроліт

сіль утворена катіоном сильної основи і аніоном слабкої кислоти: наприклад, солі ацетат натрію CH3COONa, карбонат натрію (сода) Na2CO3. Їх водний розчин має лужну реакцію (pH більше 7), гідроліз йде по аніону солі, по першому місці. Наприклад, карбонат натрію Na2CO3 дисоціює у водному розчині на іони натрію і карбонат-іони, далі карбонат-іони реагують з водою.

найбільш повного гідролізу піддаються добре розчинні солі, утворені катіоном слабкої основи і аніоном слабкої кислоти: наприклад, ацетат амонію CH3COONH4. В цьому випадку гідроліз йде до кінця і по аніону, і по катіону, а характер середовища практично нейтральний. Гідроліз ацетату амонію протікає відповідно до рівняння:
CH3COO- + NH4 + + H2O = CH3COOH + NH4OH

Розчин ацетату амонію практично нейтральний (pH = 7), так як константи дисоціації оцтової кислоти і гідроксиду амонію практично однакові

В рамках іонної теорії Арреніуса механізм протікання гідролізу пояснюється наступним чином. Вода, хоча і в незначній мірі, дисоціює на іони H + і ОН-. Якщо в результаті гідролізу утворюється малодисоціюючі основи, то частина іонів ОН виявляються пов’язаними, а рівне їм кількість іонів Н + – вільними, що й обумовлює кислу реакцію розчину. Навпаки, якщо в результаті гідролізу зв’язується частина іонів Н +, то рівне їм кількість іонів ОН- залишається вільним, що і зумовлює лужне середовище розчину.

Що ми дізналися?

У 11 класі з хімії детально вивчається тема «Гідроліз солей». У даній статті дається визначення гідролізу, а також роз’яснення в яких випадках реакція гідролізу може відбуватися, а в яких реакція відсутня.

ПОДІЛИТИСЯ: