Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Молдови

Після здобуття незалежності в 1991 році і по теперішній час спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів в Молдавії (конфлікт з Придністров’ям зовсім іншого роду, тому не розглядається як державний переворот або його спроба) не було.

Республіка Молдова де-факто не контролює Придністров’ї (ПМР), що відкололося в ході збройного конфлікту 1991-1992 роках і яка створила власну політичну та економічну системи. Хоча між владою Молдавії і Придністров’я підтримується політичний контакт, молдавське керівництво вважає придністровський режим незаконним і сепаратистським (що тотожне визнанню наявності нелегального сепаратистського і антиурядового руху на частині території країни). Проте повернення придністровського конфлікту в збройну стадію малоймовірно.

Легальні сецессіоністскіе руху в Молдавії не оформлені, хоча у частини населення Гагаузії, що має статус автономного територіального утворення Республіки Молдова і на початку 1990-х років заявила про створення «Республіки Гагаузія», відзначаються сепаратистські настрої, що не знаходять, втім, організованого політичного вираження, загрозливого територіальної цілісності.

Офіційно оформлені територіальні претензії з боку іноземних держав відсутні.

Загроза тероризму може бути охарактеризована як низька. На території країни з 1990 року не відбулося жодного помітного терористичного акту з політичним підґрунтям.

Рівень корупції, яка має в Молдавії системний характер, на основі експертних оцінок визначається як високий: корупція в різних проявах і формах пронизує все суспільство і всі поверхи влади і почасти є наслідком низького рівня життя. Хоча уряд щорічно приймає програми боротьби з корупцією, існує підлеглий уряду і підзвітний парламенту Національна рада проти корупції, на практиці боротьба з цим антисоціальним явищем перетворилася в засіб боротьби з політичними опонентами. Серед причин корупції часто називаються прагнення чиновників до швидкого збагачення, низька якість і недосконалість законів, надмірність бюрократичного апарату, високий рівень оподаткування. За даними експертів і журналістів, в зв’язках з організованою злочинністю помічено чимало політиків. Відзначаються випадки впливу різних злочинних кланів і бізнес-структур на політичні та законодавчі процеси.

Дослідження «Глобальний барометр корупції – 2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. У Молдавії найбільш корумпованими населення вважає правоохоронні органи (4,1 бала за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості); систему охорони здоров’я (3,8); судову систему, політичні партії (3,7); законодавчі органи (3,6); приватний бізнес (3,5), систему освіти (3,3). Найменш корумпованими громадяни вважають релігійні організації (2,2); комунальні служби, НУО (2,4); збройні сили (2,6); ЗМІ (2,8).

В цілому міжнародні експерти оцінюють зусилля влади по боротьбі з корупцією як недостатньо ефективні.

Скорочення чисельності населення є загрозою безпеки Молдавії: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується негативний щорічний приріст населення, який складе -0,6%.

Влада країни довгий час не вживали активних кроків для вирішення проблеми міграції. Більш того, трудова еміграція де-факто сприймається як один з факторів зменшення безробіття і поліпшення соціально-економічної ситуації в країні. За даними Міжнародної організації з міграції, понад 40% сімей в Молдові отримують грошові перекази від родичів, що працюють за кордоном (у 2006 році таким чином в країну надійшло майже 855 мільйонів доларів США). За кордоном, за різними даними, працюють від 300 тисяч до мільйона молдавських громадян. Відповідно уряд тривалий час дотримувалась політики невтручання в міграційні процеси, тобто проблема надлишкової міграції ігнорувалася. Однак багато експертів, представники неурядових організацій та деяких політичних партій вказують на пов’язані проблеми, в першу чергу на нелегальну трудову міграцію, масові порушення прав громадян республіки, які нелегально працюють за кордоном. Це змусило уряд розпочати реалізацію проекту «Розширення інституційної спроможності з метою розвитку процедур управління міграцією та міграційної політики Республіки Молдова», який фінансує Агентство з розвитку міжнародного співробітництва Швеції. У Молдавії створюються інформаційні центри з питань міграції, які надають населенню консалтингові послуги тощо.

Посилання на основну публікацію