Зовнішні сили, що змінюють рельєф. Вивітрювання

Як зовнішні сили впливають на рельєф. Ви вже знаєте, що внутрішні сили роблять поверхню Землі різної по висоті. Зовнішні сили діють в протилежному напрямку. Вони руйнують великі піднесення рельєфу, переносять уламки гірських порід і засипають ними западини. Таким чином, зовнішні сили згладжують, вирівнюють поверхню. Однак зовнішні процеси – не тільки руйнівники, але й творці рельєфу. Руйнуючи великі його форми, вони створюють середні і дрібні нерівності.

Основні зовнішні сили – це вивітрювання, робота текучих вод, вітру, льодовиків, моря. Значною зовнішньою силою стала і господарська діяльність людини.

Вивітрювання. Вивітрювання відбувається завдяки впливу на поверхню коливань температури, води з розчиненими в ній речовинами і живих організмів. Робота вітру не має до вивітрювання ніякого відношення.

Вивітрювання – це руйнування і зміна гірських порід на поверхні суші під впливом умов природного середовища.

При вивітрюванні всюди на поверхні суші одночасно діють фізичні, хімічні та біологічні процеси. Проте в різних природних умовах можуть переважати ті чи інші з цих процесів. Тому виділяють фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання.

Головна причина фізичного вивітрювання – коливання температури. Днем гірські породи нагріваються і розширюються, вночі – остигають і звужуються. Через це монолітні породи розтріскуються і розпадаються на уламки. Так утворюються розсипи з брил, щебеню і піску (рис. 60). Фізичне вивітрювання характерно для районів з великими і різкими перепадами температур і сухим повітрям: пустель, гірських вершин, не покритих снігом (рис. 61).

Хімічне вивітрювання – це розчинення, розкладання одних мінералів і утворення замість них інших мінералів і гірських порід. Воно відбувається під впливом кисню повітря, води і розчинених в ній речовин. У вологому і теплому кліматі хімічне вивітрювання відбувається активніше, ніж в холодному і сухому. Головний результат хімічного вивітрювання – утворення глини з твердих і міцних порід: гранітів, базальтів, гнейсів та ін.

Біологічне вивітрювання відбувається під впливом рослинних і тваринних організмів. Коріння дерев, що ростуть на скелях, на зразок клинів розсовують тріщини. Руйнування порід сприяють і тварини, особливо роющие нори гризуни. Але головне вплив живих організмів полягає в іншому. Вони постачають в грунт органічні речовини, які сприяють розкладанню мінералів. Тому там, де виростає пишна рослинність, біологічне вивітрювання особливо активно.

Міцність у різних порід неоднакова. Одні руйнуються швидше, інші – повільніше. Тому при вивітрюванні породі різної міцністю виникають химерні форми рельєфу: стовпи, колони, кулі, ворота.

Вплив на гірські породи надають навіть мікроорганізми, лишайники, мохи. Якщо здерти з каменю мох, то під ним можна виявити невеликі поглиблення, заповнені рихлим речовиною. Це результат руйнування твердої породи органічними кислотами, які виділяються мохами.

Фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання відбувається скрізь і постійно. Під його впливом навіть найміцніші породи перетворюються в пухкий матеріал – уламки і глину. Пухкий матеріал переноситься водними потоками, вітром, льодовиками на величезні відстані. Коли він потрапляє в озера, моря й океани, з нього накопичуються уламкові і глинисті осадові породи.

Посилання на основну публікацію