Зона екваторіальних лісів Південної Америки

Південна Америка знаменита своїми важкопрохідними вологими вічнозеленими екваторіальними лісами, що ростуть на червоно-жовтих ферраллітних ґрунтах.

А. Гумбольдт назвав ці ліси Гілея, але тут їх називають сельва, що в перекладі з португальської означає «ліс».

Сельва вологіше, ніж африканські ліси, багатше видами рослин і тварин. Тільки дерев в бразильській сельві налічують понад 4000 видів.

У цих лісах ростуть такі дерева, як сейба, що досягає висоти 80 м, різні види пальм, диняче дерево, дерево какао, гевея. Дерева оповиті ліанами, багато орхідей. У деяких рослин в пазухах і розетках листя накопичується вода, утворюючи невеликі водойми.

З багатьох рослин сельви отримують цінну деревину (червоне дерево, рожеве, оранжеве та ін.) Якнайлегшою деревиною відрізняється дерево бальса, з якого був побудований пліт Т. Хейєрдала «Кон-Тікі».

Плоди, сік, рослинний віск, волокно, кору різних рослин використовують у техніці та медицині.

Особливо багатий тваринний світ сельви. Безліч тварин пристосовані до життя на деревах: цепкохвості мавпи, лінивці, навіть жаби і ящірки. Водиться велика кількість змій, у тому числі найбільша на землі – анаконда. Біля води живуть копитні – тапіри і найбільший гризун на Землі – капібара вагою до 50 кг.

Хижаків мало, з них найбільш відомий – ягуар.

Ссавці в лісі малопомітні. Невеликі стада копитних часто легко визначити за тупотом біжачих тварин, виразно видно їх стежки-тунелі в густих заростях. На вершинах високих дерев можна побачити мавп – бурих капуцинів і рудих ревунів. На деревах висять лінивці, що харчуються листям, квітами і плодами дерев.

Південну Америку називають континентом птахів.

Тільки одних крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів папуг, туканів і інших птахів, метеликів (з розмахом крил до 18 см), жуків (геркулеси досягають 12 см) та інших комах. Недарма кажуть, що в сельві під кожною квіткою сидить по одній комасі. У нижньому ярусі лісу і на поверхні ґрунту величезна кількість мурах, багато з яких хижаки. Деякі види мурашок досягають у довжину 3 см.

Сельва вражає натураліста буйством життя і красою. Він знаходить тут самі дивовижні творіння природи: квіти небаченої форми і розмальовки, метеликів більш строкатих, ніж квіти, колібрі яскравіше метеликів і менше їх, ссавців древніх і вже зниклих родів… Ліси Амазонії! Людина, що потрапила в них, двічі відчуває гостру радість: у перший день, коли, засліплена казковими багатствами лісу, вона думає, що потрапила до раю, і в останній день, коли, на межі божевілля, вона, нарешті, тікає з цього «зеленого пекла».

В останні роки ліси Амазонії варварськи вирубуються, потрібні все нові вільні площі для:

  • будівництва доріг;
  • оранки земель;
  • обладнання для кар’єрів і шахт.

Втрата цих лісів непоправна як для людини, так і для природи Землі в цілому.

Ці ліси – майже невичерпний запас генетичного матеріалу, єдине місце проживання рідкісних видів рослин і тварин. Вони – останній притулок найдавніших людей, носіїв первісної культури. Лісам необхідна термінова допомога, яку здатні надати лише міжнародні організації.

Посилання на основну публікацію