«Золотий штат» Каліфорнія

Штат Каліфорнія розташований на крайньому Заході США і входить до складу Тихоокеанських штатів. Вперше ці місця були відкриті іспанцями в середині XVI в. Тоді ж виникло і назва «Каліфорнія». [102] До складу США Каліфорнія увійшла в 1848 р., після війни з Мексикою, а ще через два роки вона стала 31-м штатом США. У її розвитку за наступні півтора століття можна виділити три історичні етапи.

Перший етап пов’язаний зі знаменитою каліфорнійської «золотою лихоманкою» середини XIX в. Вона почалася 28 січня 1848 – в день, який Стефан Цвейг відніс потім до зоряним годинах людства. Саме в цей день в долині р.. Сакраменто, на землі, що належала вихідцю зі Швейцарії Джону Саттер, було знайдено розсипному золото. Коли телеграф і газети рознесли звістку про це відкриття по всьому світу, до Каліфорнії хлинули десятки тисяч людей, які прагнули до швидкого збагачення. Вони прибували зі східних штатів країни; це був знаменитий похід «людей сорок дев’ятого». Вони спрямовувалися сюди з країн Європи, з Китаю, Австралії. У результаті населення Каліфорнії за десять років зросла з 15 тис. до 300 тис., а населення Сан-Франциско – з 1000 до 35 тис. жителів. Однак «золота лихоманка» тривала всього кілька років. Вже до кінця 50-х рр.. XIX в. найбагатші і легкодоступні розсипні родовища, простягається вздовж західних схилів хребта Сьєрра-Невада, були значною мірою вичерпані, і золотошукачі стали переходити в інші райони. Але багато з них залишилися на проживання в Каліфорнії.

Другий етап найправильніше було б пов’язати з сільськогосподарським освоєнням цього благодатного краю, який недарма називають країною 350 сонячних днів. Після спорудження перших трансконтинентальних залізниць, які підійшли до Сан-Франциско в 1869 р. і до Лос-Анджелесу в 1883 р., аграрна колонізація Каліфорнії стала швидко рости. Вже на початку XX в. вона перетворилася на головний фруктовий сад країни, а також найбільшого виробника овочів. До другого етапу можна віднести і розквіт нафтової промисловості Каліфорнії. Перші родовища нафти були відкриті тут ще в 60-х рр.. XIX в., А на початку XX в. цей штат за розмірами її видобутку вийшов на перше місце і довго його утримував. У 1913 р. на Каліфорнію припадало 40% видобутку нафти в країні.

Третій етап, що у 1930-і рр.., Був пов’язаний в першу чергу з розвитком в Каліфорнії такої галузі, як літакобудування. Перший великий авіазавод був побудований тут компанією «Дуглас» ще в 1932 р. Потім з’явилися підприємства компаній «Дженерал Дайнемікс», «Рокуелл», «Нортроп», «Локхід». У роки Другої світової війни зайнятість у літакобудуванні Каліфорнії збільшилася вдесятеро. А після війни ця галузь трансформувалася в потужну авиаракетно-космічну промисловість.
Так поступово сформувався вигляд сучасного штату Каліфорнія, який за багатьма найважливішими показниками займає лідируючі позиції в країні.

Почнемо з розмірів його території та населення. За площею (424 тис. км2) Каліфорнія займає третє місце в США після Аляски і Техасу. Для порівняння: у зарубіжній Європі вона поступалася б тільки Франції, Іспанії та Швеції. Ще важливіше і цікавіше дані про населення. У 1850 р., коли Каліфорнія отримала статус штату, її постійне населення не досягало і 100 тис. чоловік. У 80-х рр.. XIX в. воно перевищило 1 млн, в 1910 р. досягло 2,4 млн (дванадцяте місце серед штатів США). У 1940 р. вона вийшла на п’яте, в 1950 р. – на друге місце, а в 1960-х рр.., Обігнавши штат Нью-Йорк, мав першість протягом півтора століть, – на перше місце в країні. Тільки в 1980-1990 рр.. населення Каліфорнії зросло майже на 6 млн осіб – значною мірою завдяки припливу внутрішніх мігрантів з «Сніжного поясу» і іммігрантів з-за кордону. У 1990-2000 рр.. воно збільшилося більш ніж на 4 млн осіб, або майже на 14%, досягнувши 33,7 млн ??чоловік. У 2000-2006 рр.. цей приріст виявився меншим: 10% і 2,7 млн. Але загальний підсумок склав 36,5 млн осіб.

Ще важливіші основні економічні показники. За обсягом свого ВВП (більше 1,8 трлн дол) Каліфорнія набагато перевершує не тільки будь-який інший штат країни, але і всі інші Тихоокеанські і Гірські штати, разом узяті. У літературі нерідко можна зустріти згадку про те, що якби Каліфорнія була самостійною державою, то за величиною ВВП вона увійшла б до складу першої десятки країн світу. ВВП з розрахунку на душу населення в Каліфорнії навіть трохи вище середнього показника для США (46 тис. дол в 2007 р.). По випуску промислової продукції цей штат обігнав штат Нью-Йорк ще на початку 1970-х рр.. і з тих пір утримує перше місце в країні. За розмірами продукції сільського господарства він також займає перше місце.

Важливо й те, що Каліфорнія вважається в США свого роду освітньої Меккою. Тут десятки великих вузів і сотні коледжів із загальною чисельністю студентів близько 2 млн. У них здобувають освіту не тільки жителі США, але й молоді громадяни багатьох країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

На великій території Каліфорнії знаходиться безліч цікавих природних, історико-культурних, виробничих пам’яток і об’єктів (рис. 207). Коротко зупинимося тільки на трьох з них: Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Великої Каліфорнійської (Центральної) долині.
Лос-Анджелес був заснований іспанцями, які проникли сюди з Мексики, в кінці XVIII ст. Незважаючи на своє вигідне розташування на обширній приморській рівнині, він протягом тривалого часу розвивався повільно. Так, ще в 1870 р. його населення становило всього 6 тис., в 1900 р. – 50 тис. чоловік. Це був провінційне місто, відомий своїми пляжами і кіностудіями. Але потім розвиток Лос-Анджелеса відбувалося з усе більш зростаючим прискоренням. Вже до початку 1930-х рр.. він став містом-мільйонером. У 1970 р. Лос-Анджелес випередив Чикаго і став другим після Нью-Йорка містом США. За переписом 2000 р., його населення становило 3,7 млн ??чоловік; при цьому мається на увазі власне місто. Але набагато частіше використовують дані про населення Лос-Анджелеса в межах його метрополітенського ареалу – 9,5 млн чоловік (2000). Якщо ж розглядати Лос-Анджелес в межах ще більш широко розуміється агломерації, то населення його зростала таким чином (у млн осіб): 1950 р. – 4, 1960 р. – 6,5, 1970 р. – 8,4, 1980 г . – 9,5, 1990 р. – 11,5, 2000 р. – 13,0. У 2005 р. серед надміста світу він займав дев’яте місце (табл. 66 в книзі I).

За всім цим – розвиток спочатку харчової, нафтової та нафтопереробної промисловості, потім – літакобудування, потім – авиаракетно-космічної промисловості та інших галузей високих технологій, галузей третинної і четвертинної сфер.
Ось вже протягом декількох десятиліть Лос-Анджелес виступає в якості головного конкурента Нью-Йорка, що претендує на роль економічної столиці не тільки американського Заходу, а й усієї країни. І в цій конкуренції йому вже вдалося домогтися багато чого. До початку 1980-х рр.. Лос-Анджелес вийшов на перше місце в країні за чисельністю зайнятих в обробній промисловості. При цьому з майже 1 млн зайнятих більше 400 тис. працюють в галузях високих технологій (найвищий показник в усьому світі!). Великий Лос-Анджелес – найбільший у світі центр аерокосмічної промисловості, в якому виконується найважливіша частина адміністративних, дослідно-конструкторських і виробничих операцій декількох найбільших корпорацій. Саме тут в 1970-і рр.. був створений космічний корабель «Аполлон», а тепер створюються кораблі багаторазового використання «Шаттл». Але основу раніше становлять військові замовлення.

Лос-Анджелес став одним з головних наукових і культурних центрів США. Тут знаходяться Південно-Колумбійський університет, багато інших великі вузи, вчаться 800 тис. студентів. До цього потрібно додати десятки науково-дослідних парків, що працюють як при університетах, так і при підприємствах військово-промислового комплексу (Каліфорнія посідає перше місце в США за всіма основними показниками НДДКР).

Посилання на основну публікацію