Значення досліджень Челлена і Хаусхофера у формуванні геополітики як науки

У розвиток науки геополітики найважливіший внесок внесли Р.Челлен і К. Хаусхофер.

Р.Челлен вперше висловив думку про те, що держава, як та людина є відчуває, мислячим і усвідомленим істотою. Держава існує на Землі завдяки своїй могутності. Воно знаходиться в стані боротьби і, як будь-який живий організм, в’яне і гине, говорив Р.Челлен.

За визначенням Р. Челлена, боротьба за виживання є сенсом існування кожного державного організму. Війна за оволодіння географічним простором є одним із проявів цієї боротьби.

Міць держави є найбільш важливим фактором, ніж зусилля і закони по підтримці держави, так як сам закон функціонує за підтримки сили. Як підкреслює Р. Челлен, якщо закон привносить в країну духовно-естетичні елементи, міць держави забезпечує його діяльність. Він приходить до висновку, що держава ставить за мету своє існування, не будучи організмом щодо поліпшення достатку громадян.

К.Хаусхофера (1896-1946) є одним з основоположників і організаторів школи геополітики. У його наукових дослідженнях як особлива категорія виділялося поняття «життєвий простір».

У формуванні поняття (категорії) «життєвий простір» важливе місце займають ідеї і роботи Т. Мальтуса. Він просував теорію про те, що зростання населення відбувається в геометричній прогресії, а продовольство зростає в арифметичній, і це означає, що населення буде відчувати нестачу в продовольстві. Це, на його думку, означає, що в державі з найбільшим населенням – Німеччини, неможливо запобігти війни, а щоб вижити в цих умовах, необхідно розширити «життєвий простір».

К.Хаусхофера, подібно до інших прихильникам націоналістичної ідеології, прагнув до збільшення потужності німецького держави. А це було неможливо без підняття індустріальної могутності й культури, без геополітичної експансії. Розташування Німеччині практично в центрі Європи, могло, природно, протиставити її іншим західним морським державам – Англії, Франції, і в майбутньому, США.

Тому, ідеї про приєднання Німеччини до союзу «Атлантичні держави» носили утопічний характер. У цьому важливу роль зіграли і територіальні претензії Англії і Франції.

Такі міркування і були основою геополітичних поглядів К. Хаусхофера. Взявши на озброєння теорію Ратцель про те, що малі країни поглинаються великими, К.Хаусхофера вважав абсолютно правильним і, що не підлягає ніяким сумнівам, панування Німеччини над сусідніми країнами, а, в кінцевому підсумку, основним завданням для Німеччини він вважав економічне підпорядкування Росії.

Посилання на основну публікацію