Західна Азія

До подконтинента Західна Азія відносяться Малоазіатське, Вірменське і Іранське нагір’я, для яких характерне переважання гірських хребтів і великих плоскогір’їв і майже повна відсутність низинних рівнин. У підставі нагір’їв лежать стародавні палеозойські ядра, що випробували диференційовані підняття і роздроблення в альпійську складчастість, коли йшло формування окраїнних гірських ланцюгів. Малоазіатське і Іранське нагір’я мають улоговини будову: щодо опущені центральні частини обрамляются з периферії дугами молодих гір, внутрішні схили яких пологі, а зовнішні – круті. Зближення північних і південних околичних ланцюгів відбувалося на Вірменському нагір’я, яке було своєрідним вузлом скучіванія альпійських складок. Велику роль у формуванні рельєфу Вірменського нагір’я зіграла активна вулканічна діяльність, що протікала в неогені по лініях тектонічних розломів. Потужні виливу лав призвели до утворення великих базальтових покривів і гігантських вулканічних конусів. Клімат Переднеазіатських нагір’їв обумовлений становищем їх у субтропічних широтах. Континентальність посилюється при русі із заходу на схід, чому сприяє своєрідність орографії. Найбільш зволожені навітряні схили гір, внутрішні плато залишаються безводними більшу частину року. Тут переважають полинно-солянкові напівпустелі і пустелі, а також формації нагірних ксерофітів, що мають подушкообразную форму. Тільки на зовнішніх схилах гір окремими ділянками зустрічаються ліси. Деревна рослинність сильно постраждала від вирубок і непомірного випасу худоби. Знищення лісів і чагарників, суцільна розораність схилів сприяли розвитку ерозійних процесів. Західна Азія посідає перше місце в світі за масштабами прискореної ерозії. Величезні масиви колись родючих грунтів перетворені в бедленди. В даний час розпочато роботи з лесовос-становленню та охорони лісів, що залишилися від порубок і потрави худобою.

Посилання на основну публікацію