Загальні принципи, цілі та напрямки реалізації природоохоронної діяльності

Людська діяльність у галузі охорони Природи базуються на загальних закономірностях, які можна сформулювати у вигляді ряду принципів.

1. Принцип глибинного вивчення всіх процесів і явищ, характерних як для конкретної природної системи, так і для сукупності таких систем та обліку відкритих закономірностей в організації та здійсненні природоохоронної діяльності.
Відомо, що в біосфері всі організми пов’язані один з одним різними видами зв’язків, тому будь-яка зміна параметрів середовища призведе до різних змін, які в разі їх глобальності можуть стати незворотними, тому, організовуючи природоохоронну діяльність, важливо спиратися на результати проведених біоекологічних досліджень.

2. Принцип знаходження способів повернення хімічних елементів в природний планетарний біогеохімічний круговорот.
Цей принцип заснований на законі збереження речовин, адже ніщо не виникає з нічого і не зникає безслідно, тому при створенні нових хімічних сполук необхідно передбачити можливість перетворення отриманих речовин в інші сполуки, які будуть здатні перетворюватися на речовини, характерні для природного комплексу сполук.
У процесі людської діяльності створювалися (і тепер створюються) речовини, які практично не «засвоюються» природним середовищем, наприклад, синтетичні миючі засоби, гуми та інші речовини. Це призводить до виключення частини атомів хімічних елементів з природного кругообігу і завдає шкоди Природі.

3. Принцип обліку енергетичних витрат на реалізацію будь-якої діяльності і можливість незворотного розсіювання енергії в зовнішньому середовищі.
Особливості цього принципу пов’язані з проявом закону збереження енергії: не можна отримати вигоду, що не провівши певних витрат і не враховуючи того, що частина витраченої енергії розсіюється в навколишньому середовищі необоротно за рахунок теплових та інших випромінювань. Тому при організації та здійсненні заходів щодо охорони Природи важливо раціонально реалізувати відповідне виробництво, строго виконуючи всі технологічні операції, що забезпечують максимальну екологічну безпеку.

4. Принцип обліку природних механізмів і пристосувань організмів один до одного, особливостей протікання екологічних, біологічних і біогеохімічних процесів як найбільш раціональних, вироблених у процесі тривалого еволюційного розвитку Природи.
Даний принцип передбачає не тільки детальне і глибоке вивчення природних екологічних процесів, але обов’язковий облік і використання відкритих закономірностей при реалізації природоохоронних заходів та інших видів діяльності.
Основою будь природоохоронної діяльності є така її організація, при якій наноситься мінімальна шкода Природі і людині як її об’єкту.

У зв’язку з викладеними вище принципами природоохоронної діяльності вона вирішує певні завдання.
1. Організація робіт щодо забезпечення промислового та агропромислового комплексів на такому рівні, щоб збиток Природі був мінімальним.

2. Організація робіт з функціонування різних підприємств (у тому числі і сільськогосподарських) таким чином, щоб їх діяльність була максимально нешкідливою для людини і природних екологічних процесів.

3. Регулювання процесу використання природних ресурсів (матеріальних і енергетичних) з метою підвищення його економічності та посилення позитивного впливу на природне навколишнє середовище.

4. Збереження типових або примітних об’єктів живої і неживої природи шляхом створення заповідників, заказників і національних парків.

5. Проведення робіт з організації екологічно безпечного відпочинку та охорони здоров’я населення та інші завдання.

Охорона природи реалізується через здійснення запобіжних (профілактичних) і активних заходів.
Профілактичні заходи полягають у проведенні робіт, що створюють умови для збереження природної рівноваги на конкретній території. Прикладами таких заходів є: збереження природних ландшафтів, цінних і цікавих у науковому відношенні біоценозів, геологічних утворень, а також окремих видів тварин і рослин.

Активні заходи являють собою дії, спрямовані на усунення негативного впливу людини на природні екологічні процеси. До них відносять боротьбу із забрудненнями повітряного басейну Світового океану і окремих конкретних елементів гідросфери (річок, озер, боліт, внутрішніх морів) і земельних ресурсів (грунтів), розробку більш досконалих з екологічної точки зору технологій різних виробничих процесів, а також перетворення екологічних систем з метою створення кращих умов життя людини, що підвищують екологічну безпеку як самої людини, так і окремих компонентів біоти природних екосистем.

ПОДІЛИТИСЯ: