Загальна характеристика природних ресурсів

Загальна характеристика природних ресурсів В загальному значенні слово «ресурс» — це те, на чому грунтується економічний розвиток кожної країни і світу в цілому. Сучасний етап розвитку відрізняється зростаючими масштабами споживання ресурсів. Тому вивчення ресурсних можливостей, природних в першу чергу, а також ресурсного потенціалу материків і країн має велике значення.

Економічна оцінка ресурсів залежить від їх рідкості і концентрації, витрат використання. Основними показниками для оцінки природних ресурсів виступають:

– ефективна території, тобто території, де відбувається хоча б мінімально можлива господарська діяльність;« кількість енергоресурсів на душу населення з урахуванням їх доступності;- кількість природних ресурсів на душу населення з урахуванням витрат, необхідних для введення цих ресурсів у господарський оборот.

Ефективність використання природних ресурсів, тобто:

– відношення вартості матеріалів до вартості кінцевої продукції країни;- витрати енергоресурсів на виробництво ВВП країни;- продуктивність економіки країни, тобто відношення вартості кінцевої продукції до загальної валової продукції країни.

Як фактор економічного розвитку природні ресурси поділяються на невичерпні (енергія сонця, вітру, води), невідновні(мінеральні), відновлювані (грунт, флора, фауна, повітря, прісна вода). Розглянемо їх докладніше.

Сонячна енергія — джерело всього життя на Землі. Вона чудесним чином перетворюється в рослинах органічні речовини, якими харчуються тварини і люди. Вона накопичилася нафти, вугілля, інших корисних копалин, без яких сучасне життя на Землі просто немислима. Тому умови нашої планети абсолютно унікальні для життя і розвитку людства.

Другим найважливішим природним ресурсом є повітря, який на 21% складається з кисню, 78 % азоту і ще безліч інших газів, які грають серйозну роль для життєдіяльності людей. Це і є наш основний ресурс. Всім відомо, що здатні виробляти кисень рослини в процесі фотосинтезу: близько 15 % світового кисню виробляють морські водорості, 40 – 45 % – сельва Амазонії, розташована в основному в Бразилії, 30 % – тайга Росії. Так що Росія і Бразилія – основні світові виробники кисню.

Третім найважливішим природним ресурсом є вода, що займає 71 % поверхні Землі. Світовий океан становить 97 % всієї води, а водні простори річок, озер, водойм, підземних джерел — трохи більше 1 %, льодовики – 2 %. Таким чином, більша частина води – солона, а прісної води мало і жителі багатьох регіонів відчувають в ній недолік. Вода – фактор виробництва. Наприклад, для випуску на 1 т стали треба витрачати 15 т води, для 1 т цукру -Ють води, для 1 т рису – 50 т води і т. д.

Четвертим найважливішим ресурсом Землі є ґрунт. Це відновлюваний ресурс. Можна культивувати, покращувати грунт, фактично створювати нові на неродючих землях раніше. Прикладом такого радикального землеволодіння служить Західна Європа, де шляхом постійного вдосконалення агрокультури родючість ґрунтів помітно зростає. Сьогодні грунту Західної Європи по своєму хімічному складу і родючості перевершують навіть чорноземний фонд Росії, один з найбільших в світі.

Величезне значення для світової економіки має такий показник, як ефективна територія, тобто територія, придатна для нормального вирощування сільськогосподарської продукції. Перше місце в світі за цим показником посідає Бразилія (8, 05 км2), за нею йдуть США (8 млн км2), Австралія (7,68 млн. км2), Китай (5,9 млн. км2), Росія (5,5 млн. км2), Канада (3,64 млн. км2), Індія (2,9 млн. км2), Казахстан (2,6 млн. км2), Судан (2,4 млн. км2), Аргентина (2,4 млн. км2).

І нарешті п’ятий природний ресурс – корисні копалини. Вони поділяються на декілька великих груп: первинні енергоносії (нафта, газ, вугілля, уран), руди металів, хімічна сировина, а також копалини, які використовуються в будівництві і комунальному господарстві (пісок, щебінь, глина тощо).

За останні 50 років з надр Землі було видобуто стільки корисних копалин, скільки за всю попередню історію людства. З 70-х роках XX ст. стало зрозуміло, що ці ресурси є вичерпними. Розрізняють достовірні і ймовірні запаси копалин. При цьому тільки частина достовірних копалин (тобто доведених геологами) рентабельна при кожному рівні цін. А ціни та їхня динаміка визначаються двома групами факторів:

– ресурси дорожчають по мірі виснаження багатих родовищ;- НТП знижує ресурсоємність виробництва чинності впровадження новітніх технологій.

Оскільки попит і пропозиція на сировину, як правило, нестійкі, характерною рисою світових ринків сировини є часті стрибки цін та відсутність чіткої тенденції ціноутворення на сировину.

При рівні сучасної видобутку на рівні XXI ст. залізної руди вистачить на 200 років, міді — на 60 років, алюмінію – на 280 років, нікелю — на 76 років, вугілля – на 600 років, газу — на 45 років, нафти — на 54 роки.

Таким чином, все багатство людства формується на основі природних ресурсів і корисних копалин, а з іншого боку – ринкова оцінка цих ресурсів незначна і за вартістю зовсім не адекватна тій ролі, яку вони відіграють у світовій економіці.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Камеральна статистика