Як змінювалася товарна структура світової торгівлі в 20 столітті?

До середини XVI ст., поки Великі географічні відкриття не розширили простір економічних і політичних інтересів європейських держав, у світовій торгівлі брало участь обмежене число країн.

Головні причини цього – відсутність достовірної інформації народів один про одного, нестабільність, часті війни і слабкий розвиток транспортних засобів. Міжнародна торгівля складалася в перевезенні дорогих і рідкісних товарів: шовку, золотих і ювелірних виробів, прянощів. Головними міжнародними торговими шляхами був Великий шовковий шлях, що зв’язує Європу і Азію, і шлях з «варяг у греки» – торгівля між Північною і Південною Європою. Кінцевими пунктами транссахарськой торгівлі, контрольованої арабськими купцями, були найбагатші міста на узбережжі сучасного Марокко – Сеута і Мелілья, звідки золото переправлялася до Європи.

У XVI-XVII ст. торгівля європейських держав зі Сходом з’явилася базою первісного нагромадження капіталу для зародження промисловості, яка, розвиваючись, вимагала нових ринків збуту і дешевих джерел сировини.

З початку XVIII в., Коли вдосконалення транспортних засобів і географічні відкриття забезпечили економічне проникнення європейців в Новий Світ, світова торгівля почала набувати глобального характеру. Кардинально змінилася не тільки її географія, але і товарна структура. Торгувати стали великими за вагою вантажами: сировиною, сільськогосподарською продукцією.

За XVIII в. обсяг світової торгівлі зріс у 5 разів, а за XIX ст. – майже в 10 разів. До кінця XIX в. у Англії – «майстерні світу» і «володарки морів», що лідирувала в світовій торгівлі, – з’явилися серйозні конкуренти – Німеччина, Франція, США. Помітну роль в світовій торгівлі почали грати колонії – Індія, Бразилія, Аргентина, Китай. До початку XX в., За оцінками Всесвітньої організації торгівлі, обсяг світового зовнішньоторговельного обороту склав 40 млрд. Дол., З них на частку Європи припадало 50%, на частку Північної Америки – 20%, а на колоніальні і залежні країни – 15%.

За першу половину XX ст. світовий товарообіг збільшився більш ніж в 2,5 рази. З 50-х рр. XX ст. середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі були значно вищими за темпи приросту ВВП. За другу половину ХХ ст. світовий товарний експорт зріс ще майже в 10 разів.

Посилання на основну публікацію