Харківська область

Загальний опис

Харківська область – найбільший з північно-східних регіонів України. Адміністративне утворення території сталося в 1932 році, коли країна проголосила курс на обласне розподіл. Сформована в тому році область була практично в два рази більше, ніж зараз, оскільки до її складу до 1937 року входили також сучасні території Сумської та Полтавської областей. Сьогодні до складу адміністративно-територіального утворення входять 27 районів, 17 малих і середніх міст, 61 селище міського типу та понад півтори тисячі сіл, а його центром є найбільше місто області – Харків, який населяє понад 1 мільйон осіб. Історично так склалося, що великих міст тут практично немає, зате є столиця-мільйонник.

Область є досить урбанізований регіон. У Харкові знаходиться міжнародний аеропорт 2-го класу, що забезпечує, в основному, пасажироперевезення. Залізничний транспорт тут добре розвинений, протяжність доріг становить 1,4 тис. Км. Автобусами регіону щорічно обслуговується понад 12 млн людей, проходять по території краю і міжнародні автодороги. У Харкові працює метрополітен. Відмінно розвинений тут сектор інформаційно-комунікаційних технологій.

Харківська область займає в країні четверте місце за площею (5,2% від общестранового показника), в кількісному вираженні це становить 31,415 кв. км. Висота над рівнем моря в найвищій точці – 236 метрів, середня висота – 117 метрів. Сусідами регіону є на північному сході російська Білгородська область, на північному заході – Сумщина, на південному сході – Донеччина, на південному заході – Дніпропетровщина, на заході – Полтавщина. Населення Харківської області становить близько 3 мільйонів чоловік з щільністю 87 чол. / Кв. км.

Харківщина раніше була основною частиною Слобідської України, в яку входили деякі області Росії. Починаючи з 18-го століття, регіон поступово заповнювався приїжджими козаками і селянами з російської глибинки, що селяться в «слободах», що дали назву всьому краю. Харків був столицею України в період з 1919 по 1934 рік, якраз в цей період почалося формування області як найбільшого індустріального комплексу країни. Серед корисних копалин виділяють природний газ (44% від общестранового показника), буре та кам’яне вугілля, нафта, мінеральні фарби, фосфорити, вапняки, крейда, глини, будівельні та кварцові піски.

Незважаючи на урбанизированность економіки області, місцевими сільськогосподарськими підприємствами щорічно виробляється до 5% валової продукції агропромислового комплексу всієї країни. Спеціалізація – на випуску зерна, м’яса, молока, цукрових буряків, соняшнику, овочів і фруктів. Так, по виробництву зернових культур і соняшнику область знаходиться на третьому місці в Україні. Раніше тут в промислових масштабах виростав виноград і шовковиця, однак зараз ці напрямки не підтримуються. Завдяки наявності чорноземів, діяльність сільськогосподарських підприємств високопродуктивні. Також достатнім зростанням характеризується сектор тваринництва. Орні землі становлять 80% території Харківського краю, а вся площа оброблюваних земель регіону – майже 2,5 млн. Га. Саме тут розташований відомий селекційний центр «Українка», який і забезпечує підприємства агропромислового комплексу високоякісною продукцією. Розвиток отримало також фермерський рух, представленої більш, ніж тисячею господарств. Наука тісно пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, оскільки тут знаходяться близько двадцяти ВНЗ і науково-дослідних інститутів. У загальному обсязі експортованих товарів і послуг частка продуктів рослинного походження становить близько 13%, готові харчові продукти займають 8,9%, частка жирів і масел натурального походження – 7,8%.

Природа області

Рельєф Харківської області представлений, в основному, хвилястими рівнинними територіями. Лісові масиви представлені 13-ма% території, розташовуючись, в основному, в балках і ярах. Забудовані землі займають 3,9%, піски, яри та інші відкриті території без рослинного покриву – 1,1%. Лісостеп і степ складають два ландшафтних підтипу, при цьому більшість степових угідь не збереглося в первозданному вигляді, будучи переобладнаними під оре землі. Більшу частину грунтів представляють чорноземи, також є і сірі опідзолені лісові грунти, що примикають до дренованим балках і ярах. Загальний екологічний стан сільськогосподарських угідь даної зони можна охарактеризувати як прогресуючу деградацію земель. Причиною цього є непомірне навантаження на земельний фонд і недостатнє відтворення.

Помірний континентальний клімат і розташування в лісостеповій та степовій зонах забезпечують присутність жаркого літа і суворої зими з сильними морозами. На північному сході Харківського краю знаходиться Среднерусская височина, а на півдні – відроги Донецького кряжа. Ця місцевість характеризується наявністю великої кількості скіфських курганів. Під водою знаходиться близько 2% території області: на півдні – басейн Дніпра, на південному сході – басейн Дона (займає 75% водних ресурсів). Територією області протікає понад півтори сотні річок, найбільшою з яких є Сіверський Донець. В його заплавах представлені практично всі нечисленні озера цієї території. Загальна довжина річок регіону становить 6,4 тис км. Близько півсотні водосховищ сформовано в цій зоні, найбільшими з них є Печенізьке, Червонооскільського, Краснопавлівське. Джерела мінеральних вод розташовані на території Харківського ярусу.

Регіон налічує велику кількість лісопарків, де живе понад тисячі видів чагарників і дерев. Найчастіше зустрічаються тут звичайна сосна і черешчатий дуб, а також поширені ялина, ясен, липа, клен. Вологі ділянки грунту характеризуються виростання таких порід, як осика, береза, верба, вільха, тополя. Зустрічаються в лісосмузі і дикорослі плодові види дерев – груш і яблунь. В лісах чимало дикоростучих плодових дерев, в першу чергу яблунь і груш.

Тваринний світ

Фауна Харківської області представлена ​​відносним різноманітністю. Можливості лісостепової зони використовують різні тварини: дикі кабани, лосі, олені, козулі, лісовий тхір, куниця, лисиця, вовк, заєць, горностай, єнотовидна собака. Тварини часто туляться в лісі, а їжу шукають на відкритих ділянках території. Серед лісових гризунів зустрічаються полівки, білки, жовтогорлі миші, соня. У цьому краю безліч різних птахів: соловей, сова, сойка, коноплянка, вальдшнеп, славка і ін. 386 рідкісних видів тварин занесені до Червоної книги України.

Пам’ятки області

Сфера рекреації і туризму в Харківській області розвивається швидкими темпами. Природно-заповідний фонд регіону представлений унікальними цінними природними територіальними комплексами, які включають понад двісті територій і об’єктів. Є в області бальнеологічні курорти, широко представлені в Дергачівському та Зміївському районах.

Серед природних визначних пам’яток Харківського регіону можна назвати Ботанічний сад імені В. Н. Каразіна, заснований в 1804 році і знаходиться в межах обласного центру. Бурлуцький заказник існує з 1977 року і знаменитий місцевим бабаком (Бабаком) – реліктовим звіром.

Цікава з туристичної точки зору гора Кременець висотою 218 метрів над рівнем моря – найвища точка Харківської області. Знаходиться ця гора недалеко від міста Ізюма, з неї відкривається цікавий панорамний вид на навколишні лісові масиви – Ізюмський, Святогірський, Букинське.

Ще один старовинний об’єкт – Краснокутський дендропарк, заснований в 1793 році, а біля села Сковородинівка розташований Заповідний меморіальний комплекс Григорія Сковороди зі старовинним парком, фруктовим садом, липовою алеєю, закладеної в 18 столітті, мальовничим ставком і дубом, якому виповнилося 700 років.

Посилання на основну публікацію