Характеристика форми правління Португалії

В даний час в Португалії діє конституція 1976 року прийнята в результаті «революції гвоздик». Нова конституція в своїй першій редакції оголосила Португальську Республіку «демократичною державою, в якому суверенітет належить народу, поважаються і гарантуються основні права і свободи громадян, існує свобода слова і плюралізм демократичних політичних організацій» (ст. 2). У довгостроковому плані метою держави проголошувалося побудова безкласового суспільства (ст. 1), на порядок денний конституція поставила «забезпечення переходу до соціалізму для здійснення влади трудящих» (ст. 2).

Конституція 1976 року діє вже понад 30 років, однак її положення регулярно переглядалися і коректувалися. В цілому поправки в текст конституції вносилися шість разів: в 1982, 1989, 1992, 1997, 2001 і 2004 роках. Поправки до до конституції 1982 року стосувалися насамперед трьох основних питань: визначення соціально-економічного розвитку країни, цілей аграрної реформи і системи органів державної влади. Поправки дозволили провести деідеологізацію деяких положень конституції, обмежити повноваження президента, замінити Революційна рада, куди входили виключно військові, цивільним Державною радою. У початковій редакції конституції (розд. III) Революційної ради надавалися значні повноваження, поступалися лише президентським, в той час як Асамблеї Республіки відводилася мінімальна роль. Частина повноважень Революційної ради перейшла до нового інституту судової влади – Конституційного суду.

Подальший перегляд конституції в 1989 році став предметом гострих політичних дискусій і став можливий в результаті угоди між двома впливовими політичними силами країни – Соціал-демократичної і Соціалістичною партіями. Зміни в конституції були покликані лібералізувати економіку країни шляхом дозволу денаціоналізації банків і підприємств (відповідно до первісного тексту конституції 1976 року націоналізація мала незворотного характеру).

Необхідність прийняття поправок до конституцією 1992 році пояснювалася в основному процесом інтеграції Португалії в політичний і правовий простір єдиної Європи. Так, зокрема, які постійно проживають в Португалії громадяни країн – членів ЄС отримали право, за умови взаємності, обирати депутатів Європейського парламенту і бути обраними в якості таких депутатів. Далі перегляд конституції в 1997 році дозволив адаптувати документ для подальшої інтеграції Португалії в Європейський союз, в тому числі розширивши повноваження національної легіслатури і надавши громадянам країни право законодавчої ініціативи.

Останні за часом конституційні зміни 2004 року суттєво розширили повноваження автономних регіонів Азорських островів і архіпелагу Мадейра.

Конституція 1976 року передбачає, що зміни і поправки можуть вноситися головним законодавчим органом країни – Асамблеєю Республіки (АР). АР може вносити поправки не частіше ніж раз на п’ять років, проте рішення про зміну Конституції може бути прийнято достроково в разі підтримки його більшістю голосів в кількості 4/5 від загального числа депутатів. Всі пропозиції про внесення поправок до конституції вносяться депутатами АР і акумулюються в єдиний процес перегляду конституції, в разі якщо подібні пропозиції отримали підтримку в 2/3 голосів. Президент республіки не має повноважень перешкоджати внесення поправок. Зміни не можуть зачіпати демократичні і соціальні підвалини держави і бути прийняті в період оголошеного надзвичайного стану в країні.

Згідно шостому виданню конституції 2004 року, Португалія є суверенною правовою демократичною державою з республіканською формою правління. Конституція гарантує дотримання прав і свобод людини, принцип поділу і взаємозалежності влади, як загальнонаціональної мети ставить досягнення високих показників соціального, економічного і культурного розвитку в рамках партиципаторной демократії. У конституції закріплений принцип рівності статей (ст. 9).

Вибори проходять шляхом таємного прямого голосування. Політичні партії визнаються основним інститутом представництва. Конституція забороняє смертну кару і тортури. Зізнається право громадян на захист приватної власності. У країні діють свободи слова та друку. Церква офіційно відокремлена від держави, проголошений принцип свободи віросповідання. Конституція гарантує право громадян на створення асоціацій та об’єднань і проведення демонстрацій. Всі дієздатні громадяни, які досягли 18 років, мають право голосу. Конституція гарантує право на страйк і забороняє локаут.

Посилання на основну публікацію