Вогняник

Вогняник – крилатий дракон у південних слов’ян. Він живе на скелях, часом в печерах, а іноді – прямо на хмарі. Літаючи, він вивергає вогонь. Тіло Огняник покрито блискучою відливає всіма фарбами лускою. Вогонь відбивається в ній, і політ дракона виглядає як блиск блискавки. На землю опускається він з шумом і громом, розсипаючись іскрами.

Дракон мав величезну силою, але крім цього він знав цілющі і приворотне трави, володів незліченними багатствами і вмів зваблювати дівчат.
Але від Огняник можна було позбутися, причому без силових засобів – досить просто напоїти закоханого дракона відворотного заллємо.

На Русі певної назви не було, але про вогненних зміїв відомості є. Так, 1092 року літописець записав: «Сталі темні хмари, і протягнувся через них змій великий, голова у вогні, а голови три, і пішов від нього дим, і почався шум, немов грім».

Посилання на основну публікацію