✅Внутрішні води та водні ресурси Харківщини

Основні річкові басейни України

На території Харківської області нараховується 857 річок і тимчасових водотоків, 156 з них мають довжину понад 10 км. Річки нашої Харківщини належать до басейну двох річок:

  • Дону;
  • Дніпра.

Для річок, що належать до басейну Дону, характерними рисами і більша ширина долин, переважання снігового живлення, виразна весняна повінь, яка складає 60-70 % річного стоку.

Рідкісні літні пошті після тривалих дощів живлять річки. Узимку характерною є зимова межень. Головною річкою є Сіверський Донець, що збирає майже всі води басейну Дону в межах краю, за винятком Сухого Торця.

Сіверський Донець — річка, що в межах області несудноплавна, бере початок поблизу села Лисички Бєлгородської області Ропі. Має довжину 1053 км, загальна площа басейну 98 800 км2.

У межах області басейн Сіверського Дінця займає 75 % її території, річка приймає багато притоків: Уди, Мож, Береку, Вовчу, Великий Бурлук і найбільшу з них — Оскіл. Витрати води біля Ізюма — 50 м3/с. Долина річки добре розвинена.

Оскіл бере початок на Середньоруській височині поблизу села Пузачі Курської області в Росії. Загальна довжина цієї притоки Сіверського Дінця — 472 км. Ширина річища від 10-15 до 300 м, у межах Черво-нооскільского водосховища — 3-5 км. Ширина долини 4-9 км.

Долина гарно розроблена, правий схил порізаний ярами, лівий терасований. Річна витрата води в річці становить 42 м3/с. Стік Осколу зрегульований греблею Червонооскільского водосховища, побудованого для водопостачання районів Донбасу. Має рекреаційне значення для жителів Харківщини та Донбасу.

До басейну Дніпра належать річки заходу і південного заходу області.

Вони входять до річкових систем:

  • Ворскли;
  • Орелі;
  • Самари.

Ворскла не протікає по території області, а її ліві притоки Мерла і Коломак заходять лише своїми верхів’ями. Оріль бере початок на території області, протікає вздовж південного кордону понад 100 км. Притоки Орелі:

  • Орчик;
  • Берестова;
  • Орілька.

Самара — ліва притока Дніпра довжиною 320 км. Бере початок на схилах Донецької височини за межами області, протягом лише 20 км тече через Близнюківський район. Річище звивисте. У верхній течії влітку пересихає й утворює плеса. Ширина річища — до 40-60 м.

Характер водного режиму річок. Річки мають добре виражений весняний повеневий режим із сніговим та підземним живленням. Підземним живленням вирізняються найбільші річки області — Сіверський Донець та Оскіл. Дощове живлення не перевищує 10 % загального стоку.

Більша частина (60-70 %) стоку припадає на березень-квітень, за винятком тих річок, стік яких зрегульований водосховищами. В інші сезони спостерігаються приблизно рівні кількості стоку.

Весняний льодохід відбувається наприкінці березня, льодостав триває 130—140 днів.

Це цікаво

  • Дон у перекладі з осетинської мови означає «річка, вода». Слово «Донець» походить від слова «Дон». Його принесли на наші землі предки осетинів — кочовий народ алани.
  • Мжа (Мож) походить від українського слова «мжичка», «мжиця», що означає «малесенький дощик з густим туманом».
  • Лиман — у басейні Дону так називають відкрите, незаросле озеро. Походить від грецького слова limen, що означає затока, бухта.

Водосховища

Найбільші водосховища нашого краю — Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське.

Печенізьке водосховище збудовано в 1962 р. на річці Сіверський Донець для водопостачання Харкова. Площа водосховища — 86,2 км2, об’єм — 380 мли м3, глибина — більш як 10 м. Із селища Кочеток прокладено три нитки водогону до Харкова.

Червонооскільське водосховище — одне з основних джерел для водопостачання населення Донбасу питною водою — збудували в 1958 р. Має площу більшу за 122 км2, об’єм води — 480 млн м3, найбільша глибина — 16,5 м. Водосховище повністю зрегулювало стік річки Оскіл.

Краснопавлівське водосховище забезпечує ефективну роботу каналу Дніпро — Донбас, підтримує належний режим стоку річки Сіверський Донець у період межені. Водосховище збудовано у верхів’ях річки Бритай — притоки Береки, що впадає до Сіверського Дінця.

Виконує роль накопичувача прісної води для водопостачання Харкова та Донбасу. Площа водосховища змінюється залежно від обсягів роботи каналу Дніпро — Донбас. Розраховане на 110 млн м3 води.

Озера та болота

Озер у Харківській області дуже багато, але їх розміри незначні. Зазвичай озера пов’язані з долинами Сіверського Дінця, Оскола, Мжі та інших річок.

За походженням улоговин переважають старичні озера. Вони невеликі за розмірами, 2-5 м глибиною. У період весняної повені поглинаються річкою, а з початком межені відокремлюються.

Найбільше озеро в нашому краї — Лиман, старичного походження. Воно розташоване в Зміївському районі. Його використовують для скидання води Зміївської ДРЕС.

На захід від озера Лиман розташовано багато старичних озер: Чайка, Світличне, Камишувате. Одне з великих реліктових озер старичного походження на терасі Сіверського Дінця— Борове.

Болота Харківщини виникли на місці колишніх озер, знижених ділянок річкових долин, де їх живлять ґрунтові води. Це низинні озера в долинах річок Сіверський Донець, Оскіл, Мжа, Уди, Мерла тощо. Поверхня боліт інтенсивно заростає різноманітною рослинністю.

Це треба знати

  • Вир — вихровий рух води на окремих ділянках водотоків і водойм, що виникає внаслідок злиття двох потоків чи течій, а також у зв’язку з нерівностями рельєфу дна, під впливом сильних підводних джерел тощо.
  • Стариця — частина колишнього річища чи меандру, що повністю відокремилася від річки. Трапляються на річках, які течуть по низовинній місцевості.
  • Гідрологія — наука про природні води, явища та процеси, що відбуваються в них
  • Ерозія — руйнування (розмивання, змивання) гірських порід проточною водою. Розрізняють площинну, лінійну і бічну (підмивання берегів) ерозію.
  • Паводок — швидке, нерегулярне, порівняно нетривале підняття рівня води в річці. Спричиняється, як правило, сильними дощами.
  • Плесо — досить спокійна глибоководна ділянка річища рівнинної річки, найчастіше виникає в результаті меандрування річки (звивистого русла) на звужених або вигнутих ділянках річища внаслідок збільшення швидкості течії під час повені.
  • Меандр — крутий вигін річища річки, спричинений циркулюванням води в річковому потоці. Характерний для рівнинних річок.
  • Межень — найнижчий рівень води в річці. У наших річок настає влітку після цілковитого спаду весняних вод.

Підземні води

Складна геологічна історія краю залишила нам у спадщину багаті на різні за властивостями горизонти підземних вод.

Донецький артезіанський басейн має запаси (»80 тис. ма води на добу, Дніпровський басейн у горизонтах неоген-палеогенового віку — 655 тис. м3 на добу. У цих артезіанських басейнах є запаси термальних вод на глибині 2000-3000 м.

Трапляються мінеральні води, які мають розчинені корисні речовини. Кременисті підземні води у верхньокрейдяних відкладах експлуатуються в Березівському родовищі, де організовано розлив води «Березівська».

Підземні води Харківської області належать здебільшого до Дніпровського артезіанського басейну.

Водні ресурси краю, шляхи їх раціонального використання і охорони. Загальна забезпеченість населення наявними водними ресурсами — 2000 млн м3 поверхневих вод і 1400 млн м3 підземних вод, що в розрахунку на одного жителя становить 1145 м3 води на рік. За цим показником наша область посідає 17-те місце в Україні. Краще забезпечено запасами природних вод населення північно-східних і східних районів та південного Плизнюківського району, добре — населення:

  • Харкова;
  • Чугуєва;
  • Балаклії;
  • Ізюма;
  • Лозової.

Сільські райони області мають недостатньо розвинені системи водопостачання. З проведенням траси каналу Дніпро — Донбас поліпшилися умови для централізованого водопостачання сільських поселень у Зачепилівському, Сахновщинському, Лозівському, Барвінківському та Ізюмському районах області. Найвищою забезпеченістю водними ресурсами з урахуванням усіх видів водних ресурсів вирізняється Ізюмський район і його центр,

Харківщина менше забезпечена ресурсами поверхневих вод, ніж західні області України. Режим річок краю нестійкий, потребує великих витрат на регулювання стоку протягом року. Для накопичення прісних вод, регулювання стоку на Харківщині збудовано 50 водосховищ.

Важливим джерелом водопостачання населення Харківщини є підземні води Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну.

Безпечного водокористування можна досягти економією води в будь-яких сферах господарювання. Викид 1 м3 стічних вод без очищення в річкову систему псує понад 10 м3 природної води. Через це води будь-якої річки швидко втрачають можливості для самостійного відновлення.

Захист природних вод від забруднення стічними водами залишається гострою проблемою: наявні системи водоочищення працюють за старою технологією, їх необхідно переобладнати відповідно до сучасних наукових досягнень.

Перевіряємо свої знання

  • Назвіть найбільші річки нашого краю. До басейнів яких річок вони належать?
  • Де в нашому краї найбільше озер? Якого вони походження?
  • Коли в наших річках найвищий рівень води, коли — найменший? Від чого це залежить?
  • Чому для збереження природних вод потрібно суворо дотримуватися правил економії води?
  • Як впливають стічні води промисловості та житлово-комунального господарства на стан річок?
  • Які гідрологічні об’єкти, що належать до поверхневих вод, є у вашій місцевості?
Посилання на основну публікацію