Виникнення людини та її розселення по планеті

Одним з найскладніших питань є питання про місце і час виникнення людини на Землі.
Більшість вчених вважає, що батьківщиною людини є Африка. Сталося це приблизно 1 млн років тому. Ні-ні, сучасна людина живе на Землі не так давно. Мільйон років тому з’явилися пер ші розумні істоти, предки сучасної людини. Вони ходили на двох ногах, вміло користувалися руками для виготовлення знарядь. Можливо, у них були зачатки мови. Але зовні вони ще були дуже далекі від сучасної людини (рис. 75). Однак розвиток їх не стояло на місці. Ці істоти удосконалювалися, розвивали свої розумові здібності, старанно засвоювали навколишнє їх природу. І звичайно, змінювалися зовні. Людина сучасного типу, майже нічим не відрізняється від нас з вами, з’явився порівняно недавно, приблизно 40 тис. Років тому.
До цього часу люди жили вже не тільки в Африці. Задовго до появи сучасної людини почалося розселення – первісних людей по планеті. А з чого б це їм залишати свою батьківщину? Невже там погано жилося? А справа в тому, що людей ставало все більше, їм було потрібно більше їжі і більше місця. А оскільки наш первісний предок був істотою спритним, кмітливим і вміє пристосовуватися до зовсім нових умов проживання, він став освоювати все нові і нові території.
Шляхи розселення людей пролягали через континенти, з материка на материк. Майже 30 тис. Років тому стародавні племена опинилися в Північній Америці, а через 10 тис. Років була освоєна і Південна Америка (рис. 76). В один час з Північною Америкою люди з’явилися і в Австралії. Ось так і виявилося, що людина розселився по всій планеті. Тільки до Антарктиди він не зумів дістатися. Але, якщо б навіть він туди потрапив, навряд чи йому там сподобалося б.
Господарська діяльність людини та її наслідки
Людина – не звичайний мешканець нашої планети. Це єдина істота на Землі, яке наділене розумом. Перетворення людиною природи у власних цілях називається господарською діяльністю. Разом з розвитком людства змінювався і характер його господарської діяльності.
Первісна людина займався полюванням і збирав їстівні рослини, тому не так вже й сильно змінював природу. Його стосунки з природою були майже такими ж, як і у будь-якого великого хижака. Людина брав у природи тільки те, що вона охоче давала йому сама. Чи можна це вважати господарською діяльністю? Можна. Тільки це був поки ще найпримітивніший тип господарства, яке називають присваивающим господарством.
Але приблизно 10 тис. Років тому життя людини почала змінюватися. Можливо, клімат планети змінився або людина стала занадто численним, але полювання перестала задовольняти його потреби в їжі. І людина почала приручати деяких тварин і вирощувати ті рослини, які перш просто збирав. Так в житті людей з’являється сільське господарство. Сільське господарство вже давало людині не тільки те, що природа готова віддати сама по собі. Ні, з його допомогою людина стала виробляти продуктів харчування більше, ніж здатна дати дика природа. Людина стала менше залежати від природи. Так відбувся перехід від привласнюючого до виробничого господарства (рис. 77). Перехід до виробничого господарства привів до посилення впливу господарської діяльності на природу.
Людина захоплював все нові території, замінюючи природні ландшафти на антропогенні. Вирубувалися і випалювалися лісу, на звільнених землях розбивалися поля, прокладалися зрошувальні системи, будувалися населені пункти і дороги, повністю витіснялися дикі тварини і рослини. Уявіть собі, число корів на нашій планеті досягає 1,5 млрд! Це при тому, що середня чисельність багатьох диких видів тварин обчислюється десятками і сотнями тисяч. Слів немає: корова прекрасне тварина. Але уявіть собі, скільком диким тваринам не вистачило б місця на пасовищах Землі через незліченні коров’ячих стад.
Сільське господарство виявилося здатним прогодувати значно більше число людей, ніж проста полювання і збирання. У результаті чисельність населення планети стала швидко зростати. А значить, зросла потреба в полях і пасовищах.
Виробляє господарство продовжувало розвиватися. Протягом багатьох століть всі необхідні людині для життя предмети: одяг, взуття, меблі, посуд, знаряддя праці, зброю – виробляли ремісники в численних, але маленьких майстерень. До XVII в. ремісництво вже не могло забезпечити товарами виросло населення. І воно поступилося місцем промисловості (рис. 78). На великих заводах, оснащених складними машинами, можна виробляти набагато більше продукції. Але це вимагає більше вугілля, металу, деревини та інших природних матеріалів для того, щоб їх переробляти на промислових підприємствах. Швидко зростає кількість видобутих природних багатств. Будуються все нові шахти, кар’єри. Прокладаються нові дороги, необхідні для того, щоб перевезти здобуті в природі корисні копалини на заводи і розвезти готову продукцію по багатьом містам. І міста ростуть, тому що з появою в них заводів і фабрик зросла кількість міських жителів. І все це відбувається не на порожньому місці. Все це будівництво йде за рахунок природи. Господарська діяльність людини дедалі більше поширюється по планеті, все сильніше впливає на природу планети.
Ви пам’ятаєте, що в природі, в природному комплексі, все взаємопов’язано. І навіть якщо господарська діяльність вплине тільки на один з природних компонентів, це змінює весь вигляд природи в даному місці. А може бути, веде і до її повного руйнування.
Звичайно, на Землі залишилися території, що не підвладні впливу людини, і їх чимало. Однак ми повинні обов’язково пам’ятати про те, що їх існування цілком залежить від волі людини, від її готовності зберегти ці куточки природи рідної планети недоторканими. Хоча б для того, щоб і наші далекі нащадки могли сказати: «Яка ж красива планета нам дісталася!»

Посилання на основну публікацію