Тропічна Африка: характеристика відсталого регіону

Цей регіон називають»чорною Африкою», так як основна маса населення належить до негроїдної раси. Етнічний склад Тропічної Африки різноманітний, населення Південної та Центральної Африки говорить на близькоспоріднених мовах, але все ж вони відрізняються один від одного. Найбільше поширена мова суахілі.

Населення Тропічної Африки становить 650 млн осіб, а площа 20 млн.км2. Цей регіон визнають самим відсталим від світу, що розвивається, так як в ньому знаходиться 29 країн, які вважаються найменш розвиненими у світі. Місце Африки в світовому господарстві.

Це пов’язано з тим, що основною галуззю виробництва є сільське господарство, що не сприяє розвитку такого великого за площею і населенням регіону. Примітно, що грунт обробляється за відсутності плуга, а сільськогосподарську діяльність ведуть жінки і діти.

Не сильно розвинене тваринництво, але є регіони, в яких займаються полюванням і рибальством, в основному це екваторіальні ліси. Велика частина населення Тропічної Африки проживає в сільській місцевості, так як люди працюють або на плантаціях, або в селянських господарствах.

Тропічна Африка
Тропічна Африка

Побут населення пов’язане з натуральним господарством, яке є основою їх життєдіяльності. Крім християнства і мусульманства в Тропічній Африці розвинені традиційні вірування віра в духів природи, фетишизм і культ предків. Цей регіон Африки називають найменш індустріалізованих і найменш урбанізованим.

Тільки у восьми країнах є міста -мільйонери це Кіншаса в Демократичній Республіці Конго, Луанда в Анголі, Дакар у Сенегалі і Найробі в Кенії. Для цього регіону характерне погіршення навколишнього середовища відбувається опустелювання, збіднення флори і фауни та збезлісення.

В одному з пустельних районів Тропічної Африки відбулася»сахельского трагедія»-через відсутність опадів упродовж десяти років Сахель став зоною випаленої землі. З 1974 року посухи стали повторюватися, згодом загинули мільйони людей, і скоротилося поголів’я худоби.

Для Тропічної Африки дуже важливо приймати істотні заходи з охорони флори і фауни і створювати національні парки. Поступово в деяких країнах ця сфера розвивається. Одним з яскравих прикладів є Кенія.

Посилання на основну публікацію