Територія і державний лад Канади

Канада – друга за площею держава світу після Росії, вона займає територію в 9985 тис. км2. З півночі на південь країна простягається майже на 4600 км, із заходу на схід – на 5100 км. [103] Від о. Елсмір на півночі Канадського Арктичного архіпелагу до Північного полюса – менше 1000 км, а південна точка країни в районі оз. Онтаріо лежить на широті Риму. Завдяки Канадського Арктичного архіпелагу і іншим численним островам і архипелагам, Канада займає позаконкурентних перше місце в світі по протяжності берегової лінії. Все це дозволило одному з державних діячів країни ще на початку нашого століття поскаржитися на те, що «у Канади занадто багато географії і замало історії».

Напевно, це не зовсім так, бо та історія Канади досить багата подіями.
До приходу європейців в Канаді, як і в США, жили племена індіанців; в районі Великих озер це були гурони, ірокези і Алгонкіни. З ними і зустрілися англійці і французи, які після перших плавань Джона Кабота, Жака Картьє і інших першовідкривачів-мореплавців, що відносяться до кінця XV – початку XVI в., Почали тривалу боротьбу за володіння Канадою. Спочатку Франція домоглася більшого. Їй належала обширна колонія – Нова Франція, простягнулася вздовж р.. Св. Лаврентія. Столицею її став Квебек, заснований Шампленом ще в 1608 р. На схід від Квебека ним же була заснована ще одна французька колонія – Акадия. А землі на північ і на захід від Нової Франції, заселені індіанськими племенами, опинилися під контролем Англії.

Однак у 60-х рр.. XVIII в., Перемігши Францію в європейській Семирічній війні, Англія захоплює Нову Францію і перетворює її на свою колонію Квебек, яку називали також Нижньої Канадою. А у Верхній (за течією р.. Св. Лаврентія) Канаді виникає англійська колонія Онтаріо. У 1841 р. Верхня і Нижня Канада були об’єднані в єдину колонію – Канаду.

Після цього, природно, виникло питання про її столиці. На цю роль претендували Квебек, Монреаль і Торонто. Але перші два міста були майже цілком французькими, а третій – англійською. Потрібно було знайти компромісне рішення. І в 1857 р. англійська королева Вікторія визначила, що столицею Об’єднаної Канади повинна стати Оттава, розташована на кордоні Онтаріо і Квебека. У середині XIX в. це було невелике і вкрай запущене поселення лісорубів на р. Оттава. Але вже незабаром тут були побудовані будівлі парламенту та інших урядових установ, житлові квартали.

А в 1867 р. на базі цих двох колоній, а також колоній Нью-Брансвік і Нова Шотландія (колишня Акадія), перетворених в провінції, була створена Канада як федеративна самоврядне держава (домініон) у складі Британської імперії. У другій половині XIX – початку XX в. по міру колонізації центральних і західних районів країни були утворені і послідовно увійшли до складу федерації провінції Манітоба, Британська Колумбія, острів Принца Едуарда, Саскачеван та Альберта. У 1949 р. у федерацію вступив також Ньюфаундленд. Додамо, що ще в 1931 р. англійський уряд визнав за Канадою самостійність у внутрішній і зовнішній політиці.
По державному ладі сучасна Канада – незалежна, суверенна держава. Законодавча влада в ньому здійснюється парламентом, який складається з призначуваного сенату і виборної палати громад. Вищий орган виконавчої влади – уряд, який (як і у Великобританії) формує лідер партії, що отримала більшість місць у палаті громад.

Канада входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією. Главою держави досі номінально вважається королева (король) Великобританії, яку в Канаді представляє генерал-губернатор (обов’язково уродженець Канади), який призначається нею за рекомендацією прем’єр-міністра строком на п’ять років. Хоча формально генерал-губернатор володіє великими повноваженнями, фактично влада його невелика. Після прийняття в 1982 р. Акту про Канаду канадський парламент отримав право самостійно вирішувати всі конституційні питання, тоді як до цього вони підлягали затвердженню англійським парламентом. Канада має власний герб, прапор і гімн.

Спочатку гербом країни служило зображення бобра – Джо Бівера, як зазвичай називають його канадці. Це нагадує про те, що на ранніх етапах колонізації полювання на бобрів мала дуже велике значення, послуживши основою могутності англійської Компанії Гудзонової затоки. Сучасний герб Канади, який існує з 1921 р., має дуже складну будову, що відображає історію формування її державності (рис. 210). У верхній його частині зліва поміщений прапор Великобританії – «Юніон Джек», а праворуч – прапор Франції часів монархії (три лілії на синьому тлі, так званий флер-де-ліс – герб династії Бурбонів). Після утворення в 1867 р. домініону Канади у складі чотирьох провінцій, населених переважно англійцями, шотландцями, ірландцями і французами, на головному гербовому щиті з’явилися зображення трьох левів (символ Англії), одного лева (Шотландії), арфи (Ірландії) і трьох лілій (Франції). У нижній частині щита зображені також три кленові листи. Як і на гербі Великобританії, щит підтримують з одного боку лев, з іншого – єдиноріг. Під щитом поміщена стрічка із золотим написом латиною «Від моря до моря», що нагадує про те, що територія Канади простягається від Тихого до Атлантичного океану.

ПОДІЛИТИСЯ: