Теорії походження життя на Землі

Питання про виникнення життя на Землі завжди хвилювало людство. Будувалися всякі, в тому числі і фантастичні, гіпотези. Аж до XIX століття побутувало уявлення про те, що живі істоти можуть з’явитися в гнилому м’ясі, в сінної настоянці, в м’ясному бульйоні.

Дослідження Л. Пастера довели хибність таких уявлень. На основі дослідів з пастеризації (обробка продуктів високою температурою для запобігання попадання ззовні спор мікроорганізмів) він показав, що ніяких організмів ні в бульйонах, ні в інших поживних середовищах не з’являється.
В даний час доведено, що абіогенним шляхом життя на Землі в сучасних умовах виникнути не може.
Помилковим, що не витримує жодної критики, є уявлення про божественне походження життя на Землі.

Ідеї про занесення життя на Землю з Космосу малоймовірні і не підтверджуються аналізом тіл, що потрапляють на Землю з космічного простору.
Сучасні уявлення про походження життя на Землі найбільш повно відображає гіпотеза А. І. Опаріна і Дж. Б. С. Холдейна, розроблена в 1924-1927 рр.. Сутність цієї гіпотези така.
Життя на Землі виникло на відповідному етапі розвитку планети Земля в архейської ери. Більше 6 млрд. років тому Земля перебувала в зоряній стадії розвитку, яка поступово перейшла в планетну. Температура Землі поступово знижувалася, відбувся перерозподіл атомів хімічних елементів. Атоми важких елементів перемістилися до центру планети, а атоми легких – залишилися на поверхні.
Зниження температури сприяло протіканню хімічних реакцій з утворенням бінарних сполук (складаються з двох хімічних елементів). Утворилися вода, аміак, оксиди вуглецю та інші речовини.
Коли на поверхні Землі температура стала менше 100 ° С, вода стала конденсуватися і виникли гігантські гарячі водойми, тобто первинний океан, наповнений гарячою водою.
У первинному океані, в його гарячій воді стали протікати різноманітні хімічні реакції, що супроводжуються виникненням складних неорганічних і органічних речовин, між якими, в свою чергу, відбувалися хімічні взаємодії. Подібні процеси були можливі ще й тому, що до поверхні Землі вільно доходили космічні випромінювання з великою енергією.

Прості органічні речовини поступово ускладнювалися, що призвело до виникнення жирів, вуглеводів, білків і нуклеїнових кислот. Ці органічні речовини концентрувалися в певних місцях водного простору і утворювали коацервати.
Коацервати – відкриті системи, здатні до обміну речовин з навколишнім середовищем, а також до зростання.

У процесі тривалого історичного розвитку з коацерватов виникли пробіонти.
Пробіонти – протоклетки, здатні до самовідтворення, тобто первинні організми.
Виникнення пробіонтов означає якісний перехід, коли хімічна еволюція перейшла в біологічну.
Пробіонти були гетеротрофних організмами, так як їх життєдіяльність здійснювалася за рахунок енергії, укладеної в органічних речовинах, що надходять в пробіонтов ззовні. Таких речовин у навколишньому середовищі було небагато, і це призвело до виникнення автотрофного харчування у деяких з первинних організмів.

Автотрофне живлення здійснювалося або хемосинтетичних, або фотосинтетично. Фотосинтетичний спосіб харчування виявився найбільш перспективним, оскільки дозволив засвоювати сонячну енергію і привів до виникнення на Землі окисної атмосфери. Окисна атмосфера сприяла виникненню аеробних організмів. В результаті первинних еволюційних процесів виникло життя на Землі, яка на тому етапі являла собою сукупність найпростіших одноклітинних або неклітинних організмів, здатних і до автотрофного, і до гетеротрофного харчування. Гетеротрофное харчування могло здійснюватися як сапрофитно, так і паразитно. Серед первинних організмів були і аеробні, та анаеробні форми.
До кінця архейської ери на Землі виникли предклеточние і пред’ядерние організми – бактерії та синьо -зелені водорості, а також можливо і віруси.

В даний час теорія походження життя на Землі, створена А. І. Опаріним, стала фундаментом розробки космохіміческіх досліджень та пошуку життя у Всесвіті. До речі, моделювання передбачуваних умов, в яких протікала хімічна еволюція сполук і проведення відповідних процесів, показує правильність ідей про можливе ході розвитку процесів виникнення життя.
Теорію А. І. Опаріна можна сформулювати у вигляді наступних постулатів.

1. Життя є однією із стадій еволюції Всесвіту.
2. Виникнення життя є результат хімічної еволюції сполук вуглецю.
3. Для переходу від хімічної еволюції до біологічної необхідні формування цілісних багатомолекулярних систем та їх природний відбір.
Існують альтернативні гіпотези походження життя, які заперечують третій постулат даної теорії. Взаємини його висувають або випадковість, або зумовленість виникнення первинної життя. Так, шведський цитогенетик Ліма- де- Фарія відкидає роль біологічного відбору. Така крайність навряд чи може бути обгрунтована, оскільки об’єктивні спостереження і практична діяльність людини доводять зворотне. Тому на сучасному етапі розвитку цивілізації теорія походження життя на Землі, висунута А. І. Опаріним, є найбільш прийнятною і об’єктивною.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також:
Полкан