Сучасна Монголія

На початку 1990-х років в Монголії з’являється громадський рух за демократію. Опозиційні комуністичному режиму сили формують Монгольскую демократичну партію (МДП). У березні 1990 року керівництво МНРП йде у відставку, новим главою держави стає П. Очірбат. Він починає політику реформування партії та політичної системи країни. До конституції 1960 року вносяться поправки, що скасовують панування МНРП в країні. Нарешті, в липні того ж року проходять перші багатопартійні вибори в парламент. На них перемогу отримала МНРП. У вересні 1990 року формується коаліційний уряд Монголії Д. Бямбасурена, до якого увійшли представники і МНРП і опозиції. Починаються ринкові реформи, приватизація землі та промисловості. У 1992 році приймається четверта монгольська конституція, вводиться пост президента країни. Першим президентом Монголії обирається П. Очірбат. В цей же час здійснюється виведення радянських військ з території Монголії.

У 1996 році на наступних виборах в Великий державний хурал перемогу здобула демократична коаліція. Однак розпочата нею спроба реформування економіки не була підтримана населенням, і вже в 1997 році на президентських виборах виграв кандидат МНРП Н. Багабанді. Демократичної коаліції ніяк не вдавалося налагодити роботу уряду. Положення ще більше ускладнилося, коли в жовтні 1998 році був убитий один з лідерів демократичного руху, претендент на пост глави уряду С. Зоріг. Правлячої коаліції довго не вдавалося вибрати главу уряду – п’ять кандидатів на цей пост не змогли домогтися успіху. Тільки в грудні 1998 року Хурал затвердив главою уряду Е. Наранцацралта. Однак уже в липні 1999 року він подав у відставку. Новим главою уряду став Р. Амаржаргал.

Важка економічна ситуація в країні призвела до розчарування в політиці правлячої коаліції, і на парламентських виборах 2000 року беззастережну перемогу здобула МНРП. Главою уряду став Н. Енхбайяр, що продовжив ринкові реформи, але в пом’якшеному варіанті. У 2001 році президентом країни на другий термін був переобраний кандидат МНРП Н. Багабанді.

Вибори в парламент в 2004 році завершилися з наступними результатами: МНРП – 48,78%, ДП – 44,8%. Коаліція сформувала уряд, який очолив Т. Елбегдорж. Президентом на виборах в 2005 році став кандидат МНРП Н. Енхбайяр.

Монгольська нація складалася в XII-XIII століттях – за часів Чингісхана і Монгольської імперії. Таким чином, в Середні століття процеси націєтворення і державотворення для монголів йшли паралельно. Однак пізніше, в період феодалізму, монголи втрачають державну єдність. Поступове завоювання монгольських князівств Китаєм підсилює розлом в монгольській нації: монгольські землі діляться на західні, східні і південні. Новий процес державотворення, що почався на початку XX століття, вже істотно відставав від завершився в загальних рисах процесу націєтворення. Сучасне монгольське держава зуміла об’єднати лише західні і східні монгольські землі (Зовнішня Монголія). Південні (Внутрішня Монголія) – належать Китаю.

Для Монголії можна відзначити кілька позитивних наслідків розпаду СРСР. Вперше за останні три століття Монголія виявилася сама по собі і не знаходиться в орбіті прямого впливу великих сусідів – Росії та Китаю, які концентруються на власних економічних реформах і політичної стабільності. Такий стан дає Монголії унікальну можливість формувати незалежне майбутнє.

Посилання на основну публікацію