Структура географії

Формування географічної науки відбувалося разом із загальним розвитком країн, становленням їх економіки, вивченням народонаселення, підвищенням культури природокористування.

Традиційно в географії виділяються два напрямки: фізична географія і соціально-економічна географія. Вони пов’язані один з одним.

Фізична географія, представляючи природний напрям географії, ділиться на загальну і регіональну фізичну географію, ландшафтознавство. Активні дослідження природних процесів забезпечили розвиток геоморфології, гідрології, біогеографії.

Соціально-економічна географія, представляючи суспільне спрямування, об’єднує науки, які вивчають населення, його виробничу і невиробничу діяльність.

Картографічна продукція (атласи, карти і т.д.) активно використовується як у фізичній, так і в соціально-економічній географії.

У процесі свого розвитку в надрах географії формувалися нові, більш вузькі напрямки. Так йшов процес диференціації (поділу) – виділення з єдиної науки нових напрямків. У фізичної географії – це геоморфологія – наука про рельєф, гідрологія – наука про гідросферу, гляціологія – наука про льодовики. В економічній географії – географія промисловості, географія сільського господарства, географія населення і інші.

Одночасно йшло об’єднання наук (інтеграція), яке призводило до виникнення нових «прикордонних» наукових дисциплін. Геофізика, геохімія, геоботаніка сформувалися на кордонах відповідно географії та фізики, географії та хімії, географії та ботаніки.

Розвиток географічної науки супроводжувалося процесами диференціації та інтеграції. В результаті диференціації виникли багато напрямків у фізичній і соціально-економічної географії, картографії. Інтеграція привела до об’єднання наукових напрямків як всередині самої географії, так і географії з іншими науками.

ПОДІЛИТИСЯ: