Солоність Світового океану

За своєю структурою морська вода – повністю іонізований однорідний розчин. Його солоність визначається присутністю в розчиненому стані галоидов, сульфатів, карбонатів натрію, калію, магнію і кальцію (у% 0 ).

У середньому солоність Світового океану дорівнює 35 % о, але коливається в досить широких межах залежно від рівня випаровування і обсягів річкового стоку. У тому випадку, коли річковий стік в морях переважає, солоність падає нижче середнього значення. Наприклад, в Балтійському морі вона дорівнює 6-11 % о. Якщо переважає випаровування, то солоність піднімається вище середнього значення. У Середземному морі вона коливається від 37 до 38 % о, а в Червоному морі становить 41 % о. Самою високою солоністю володіють Мертве море і деякі солоні і гірко- солоні озера ( Ельтон, Баскунчак та ін.)

У океанської воді розчинені гази: N2, O2, СO2, Н2S та ін Завдяки високій горизонтальної та вертикальної гідродинаміки, зумовленої різницею температур, щільності і солоності, відбувається перемішування атмосферних газів. Зміна їх змісту пов’язано з життєдіяльністю організмів, підводним вулканізмом, хімічними реакціями в товщі води і на дні, а також інтенсивністю винесення виваженого або розчиненої речовини з материків.

Для деяких напівзамкнутих частин Світового океану – Чорного моря або затоки Омана – характерно сірководневе зараження, яке поширюється з глибин 200 м. Причиною такого зараження є не тільки ювенільні гази, а й хімічні реакції, що призводять до відновлення сульфатів, які відбуваються в опадах за участю анаеробних бактерій.

Велике значення для життєдіяльності морських організмів має прозорість води, тобто глибина проникнення сонячного світла на глибину. Прозорість залежить від зважених у воді мінеральних часток і обсягу мікропланктону. За умовну прозорість океанської води приймають глибину, на якій білий диск, так званий диск Секкі, діаметром 30 см стає невидимим. Умовна прозорість ( м) частин Світового океану різна.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Офіційна ідеологія Чилі