Соціальна політика Ізраїлю

Значні успіхи Ізраїлю в економіці визначили бурхливий розвиток соціальної сфери цієї держави. Ізраїль — країна, де захист прав людини, його умови праці, рівень матеріального і соціального благополуччя є предметом першочергової турботи уряду (тривалість робочого тижня становить 42 год; у країні запроваджено щорічно оплачувана відпустка; обов’язкові грошові компенсації за понаднормові роботи, оплачувану бюлетень хвороби тощо).

Активно діють численні благодійні фонди. Оточені турботою держави старі люди (старше 65 років). Це найважливіша складова соціальної політики, оскільки кількість літніх людей в країні становить 10-12 % загальної чисельності населення. Ці люди оточені великою і щирою увагою — допомога соціальних працівників, сімейна опіка, численні клуби за інтересами для людей похилого віку, доставка безкоштовної гарячої їжі на будинок, забезпеченість соціальним житлом, численні види транспортних і медичних послуг і т. д.

У центрі соціальної політики стоїть і проблема оплати праці — предмет постійного контролю держави і ізраїльської громадськості. Прийнятий законодавчо соціальний мінімум зарплати, який уточнюється раз в рік (вона не повинна становити менше 45 % від середньої по країні, тобто 2000 дол.).

По галузях середня щомісячна зарплата різна: в електроніці — 13 793 шекеля; в банках і страхових компаніях — 10 525 шекелів; на транспорті і в зв’язку — 9000 шекелів і т. д. Зарплата президента країни дорівнює 34 000 шекелів, прем’єр-міністра — 68 500 шекелів (1 долар дорівнює 4 шекеля).

Пенсії по праці і віком також взято під суворий контроль держави. У країні введено два види пенсій: а) з праці (900 дол. в місяць) і б) соціальна (500 дол. в місяць).

Посилання на основну публікацію